Сербський Триколірний Гончак

Особливості характеру сербського триколірного гончака в родині та на полюванні дуже відрізняються. Як мисливець — це зухвалий, сміливий і рішучий пес, здатний вступити в сутичку навіть з великою дичиною. А наодинці з господарем — він ласкавий, грайливий і слухняний. Енергії у югославського лауфхунда хоч відбавляй. Він зовсім не проти побавитися з дітьми або скласти вам компанію на прогулянці.

Фото породи

Історія походження

Сербського триколірного гончака вважають молодою та маловідомою породою. Він був виведений на початку XX століття в південних районах Югославії. На той час не вважався самостійною породою, його відносили до особливого різновиду сербського гончака. Так само як і його найближчий родич, сербський триколірний гончак грав роль незамінного помічника в полюванні на зайців та оленів.

Власний стандарт порода отримала тільки у 1946-му році, коли її перестали відносити до різновиду сербського гончака. Однак офіційне визнання Міжнародною кінологічною федерацією було прийнято у 1961-му році. Тоді затвердили назву породи — «югославський триколірний гончак». Але після 1991-го року (за часів розпаду Югославії) породу чекала така ж доля, що і сербського гончака. Назва змінилася знову і залишилася з породою по сьогодення.

Об’єднаний клуб собаківництва перейменував породу в «сербського триколірного гончака» тільки у 2006-му році. У Сербії та Боснії сербський триколірний гончак цінується не тільки серед мисливців, а й серед великих сімей. Зараз породу все частіше купують як домашнього вихованця, не розвиваючи властиві їй мисливські інстинкти.

Зовнішній вигляд

Головною відмінною рисою югославського лауфхунда від сербського гончака вважається забарвлення. Якщо у сербського гончака обов’язкові два кольори, то сербський триколірний гончак має три. Шерсть коротка та густа з характерним лисячим забарвленням і чорним чепраком. Обов’язково мають бути присутні плями білого кольору на морді, шиї, грудях, кінчиках лап і хвості. Югославський лауфхунд — собака середнього розміру з подовженим і міцним корпусом. Має невелику та злегка витягнуту морду клиноподібної форми. Сильна спина, живіт підтягнутий. Вуха тонкі та висячі, не утворюють зморщок. Прямий хвіст шаблевидної форми.

Характер

Особливості характеру сербського триколірного гончака в родині та на полюванні дуже відрізняються. Як мисливець — це зухвалий, сміливий і рішучий пес, здатний вступити в сутичку навіть з великою дичиною. А наодинці з господарем — він ласкавий, грайливий і слухняний. Енергії у югославського лауфхунда хоч відбавляй. Він зовсім не проти побавитися з дітьми або скласти вам компанію на прогулянці.

Як і всі мисливські собаки володіє бездоганним нюхом і дзвінким гавкотом. Тому найкраще підійде для утримання у власному просторому будинку, де буде відчувати себе максимально комфортно. У сербського триколірного гончака добре розвинений сторожовий інстинкт. Не хвилюйтеся через злодіїв на території вашого будинку — вихованець про це точно подбає.

Догляд

Коротка шерсть югославського лауфхунда добре пристосована до будь-яких погодних умов. Саме тому часті водні процедури не потрібні, достатньо просто протирати вихованця вологим рушником. Вичісувати шерсть необхідно раз на тиждень, ідеально для цього підійде спеціальна щітка з рівними м’якими щетинками.

Регулярно оглядайте вуха та очі собаки. Стежте за їх загальним станом, щоб не допустити розвиток інфекцій або запалень. Кігті у такого активного собаки зазвичай сточуються самостійно, але якщо цього недостатньо — підрізайте їх щомісяця.

Дресирування

Будь-який слухняний собака зі врівноваженим характером — це стовідсоткова заслуга господаря. У вихованні сербського триколірного гончака вам знадобиться терпіння та наполегливість. Він кмітливий та добре піддається дресируванню, але може проявляти впертість. Собака активний й прив’язаний до господаря. Якщо ви налагодите з ним контакт, то зовсім скоро він продемонструє вам чудово вивчені нові команди.

Поширені захворювання

Сербський триколірний гончак володіє неймовірно міцним імунітетом. За довгий час вивчення породи, дослідники не визначили ніяких спадкових захворювань або схильностей до важких хвороб. Єдине, що притаманне породі — це сечокам’яна хвороба та запальні процеси вуха (отит).

Харчування

Раціон сербського триколірного гончака повинен бути збалансованим. Годувати вихованця необхідно регулярно. Він витрачає дуже багато енергії в день і потребує нормальної кількості їжі. У денний раціон собаки з такою вагою мають входити близько 400 грамів нежирного м’яса та іноді субпродукти.

У сезон застуд і період линяння потрібно збільшити споживання вітамінів. Порадьтеся з ветеринаром і оберіть для свого улюбленця сухий корм, який йому підійде. Він буде містити всі необхідні компоненти для формування здорового кістяка й зміцнення імунітету.