Південноруська Вівчарка

Південноруські вівчарки впевнені в собі та самодостатні. Вони вважаються захисниками дому, оскільки недовірливі до чужих, віддані господарю і членам сім’ї. Наділені такими якостями, як азарт, високий інтелект, адаптивність, ініціативність. На чужих людей реагують злісно. Ретельно захищають свою територію і готові нападати на по сторонніх навіть без гавкоту, а спонтанно і мовчки.

Фото породи

Історія походження

Походження руських вівчарок припускається від схрещування їх з вівцями в степових регіонах Південної Іспанії. Це вперше згадується 1830 року в повній колекції законів Російської Імперії. Ці спритні собаки були здатні ходити навколо стада овець і захищати їх. Вони самостійно вправлялись зі стадами, однак значно поступались місцевим вовкам. Так виникла потреба у виведенні нової породи.

Згодом ці собаки були поширені в південних регіонах Росії й навіть були відомі за кордоном в країнах Західної Європи як «руські вівчарки».

У 1898 року в Асканії-Новій барон Фальц-Фейн дав породі сучасні типові ознаки і назву «південноруська вівчарка».

Руські вівчарки легкі для утримання і можуть легко адаптуватися до будь-яких кліматичних умов. Вони завжди готові захищати своїх господарів і їхню власність.

Зовнішній вигляд

Південноруська вівчарка зазвичай має середній або великий розмір, самці масивніші в порівнянні зі самками й мають більші голови. Тіло, голова, кінцівки та хвіст покриті грубою, довгою, кудлатою шерстю. Вона створює оманливе враження незграбності й важкості, та насправді південноруська вівчарка швидка і спритна. Самці важчі й вищі, ніж самки. Вага самців може доходити до 48 кг, самок — до 40 кг.

Характер

Південноруські вівчарки впевнені в собі та самодостатні. Вони вважаються захисниками дому, оскільки недовірливі до чужих, віддані господарю і членам сім’ї. Наділені такими якостями, як азарт, високий інтелект, адаптивність, ініціативність. На чужих людей реагують злісно. Ретельно захищають свою територію і готові нападати на по сторонніх навіть без гавкоту, а спонтанно і мовчки.

Догляд

Особливого догляду не потребують. Але чимало часу треба приділяти шерсті юро. Для того, щоб густий волосяний покров мав доглянутий вигляд, його потрібно регулярно вичісувати. Не в період линяння процедуру проводять 1-2 рази в тиждень спеціальним гребінцем з зубчиками різної довжини.

Домашні улюбленці охоче будуть жити у великому вольєрі або на вільній для пересування території. Краще не тримати на прив’язі, бо це може призвести до агресії.

Купати потрібно не частіше, ніж 1-2 рази на рік спеціальними шампунями з кондиціонером. Також потрібно оглядати ротову порожнину 1-2 рази на місяць. Коли шерсть біля очей, у вухах і між пальцями відростатиме, її потрібно підстригати. Також потрібно чистити повіки й вушні раковини, якщо вони забруднилися.

Необхідно враховувати також потреби південноруської вівчарки в сильних фізичних навантаженнях. Їх рекомендується вигулювати мінімум два рази на день не менше як годину. Не варто заводити цього улюбленця, якщо ви живете у квартирі, а не в будинку, бо йому потрібен простір, де він зможе вдосталь набігатися.

Дресирування

Південноруських вівчарок легко дресирувати. Вони швидко навчаються і запам’ятовують команди. Однак починати тренування потрібно з дитинства, оскільки вони схильні до самостійного існування і легко піддаються мисливським інстинктам.

Якщо не вдається навчити їх самостійно, варто запросити кінолога. Навчання потрібно проводити в ігровій формі. Їх часто використовують не лише як захисників дому, а й при розшуковій діяльності та караульній службі.

Поширені захворювання

Улюбленці мають дуже міцне здоров’я і рідко хворіють, однак у віці старше 10 років можуть бути такі хвороби:

• порушення опорно-рухового апарату;
• отит;
• очні патології;
• артрит;
• дисплазія суглобів.

Харчування

Рекомендується збалансований раціон. Основну частину харчування має становити натуральна їжа — кисломолочні продукти, яйця, морська риба, яловичина. В період росту і набирання маси вихованця варто додавати до харчування вітаміни. Годувати дорослу собаку потрібно два рази на день — зранку і ввечері.