Неаполітанський Мастиф

Неаполітанський Мастиф

Попри свою значну зовнішність, характер у мастіно наполетано досить поступливий, але і частково самостійний. Для його належного виховання потрібен впевнений в собі господар з рішучим характером. Це вірний і доброзичливий пес, який також хоче ласки та уваги. Добродушний до гостей і відвідувачів будинку, але водночас підозрілий. Готовий в будь-яку хвилину розпочати захищати свого господаря.

Інформація про породу

Інша назваМастіно наполетано
ПоходженняІталія
ЗрістСамці 65-75 см
Самки 60-68 см
Вага50-70 кг
ШерстьКоротка
ЗабарвленняЧорне, блакитне, сіре, червоне дерево, ізабела, тигрове
Тривалість життя7-9 років
Класифікація МКФПінчери, шнауцери, молоси та швейцарські гірські собаки
ГрупаСобаки для охорони, сторожові собаки
ВартістьВід $1500

Фото породи

Історія походження

Неаполітанський мастиф відомий з давніх часів. Батьківщина породи — велична Італія, де собаки проходили своє становлення аж до наших днів. Мастіно наполетано — прямий нащадок бойових собак, які брали участь в боях в Стародавньому Римі. Через свій досить поважний вид і дуже стійкий характер мастіно використовували для захисту своїх фортець і будинків навіть у давнину.

Безумовно, мастіно наполетано минулого і сьогодення схожі між собою, але не однакові. Спільно з римськими легіонами собаки об’їздили весь світ, видозмінювалися і «будували» свою історію існування.

Як в давнину, так і в Середньовіччі породу активно використовували як «бойового помічника», сторожа, охоронця. Відважний і сміливий мастиф здатний на захист та відданість. Від нього можна і потрібно чекати допомоги господареві в будь-яку важку хвилину.

На жаль, про те, як розвинулася порода в найдавніші періоди мало що відомо. Можливо, мастифи були привезені з собою італійцями у 1880-х роках, коли бушувала перша хвиля еміграції. Популярність породі приніс італійський журналіст П’єтро Сканціані, який в 1946 році відвідав виставку собак. Він був неймовірно вражений історією і зовнішнім виглядом породи та вирішив присвятити цьому цілу статтю. Журналіст зіграв велику роль у становленні породи.

В майбутньому Сканціані навіть брав участь в підготовці до розведення єдиного типу породи неаполітанського мастифа. За допомогою направленого відбору був вивчений зразковий самець, з якого і прийняли стандарт породи міжнародним реєстром собак в 1949 році, а в 1956 році й Міжнародною кінологічною федерацією (FCI). У 1970-му році мастиф став популярним в Європі.

Зовнішній вигляд

Брутальний, масивний і великий собака з потужним кістяком, кінцівки довші за середні. Має коротку шерсть. Забарвлення буває різне: сіре, чорне, щось усереднене. На квадратній морді, як і на голові, утворення складок різного ступеня і малюнка. Вуха розташовані високо, висячі. Хвіст шаблевидний та товстий. Можливі виражені білі відмітини у тазостегновій частині, пальцях і на грудях.

Характер

Попри свою значну зовнішність, характер у мастіно наполетано досить поступливий, але і частково самостійний. Для його належного виховання потрібен впевнений в собі господар з рішучим характером. Це вірний і доброзичливий пес, який також хоче ласки та уваги.

Добродушний до гостей і відвідувачів будинку, але водночас підозрілий. Готовий в будь-яку хвилину розпочати захищати свого господаря. Через свій темперамент і походження терплячий до неприємних відчуттів і безстрашний. Саме тому відмінно підходить в ролі надійного охоронця для вашого будинку.

Мастіно притаманний вкрай наглядовий спосіб життя, ніщо не буде приховано від його погляду. У собаки та членів сім’ї безумовно утворюється міцний зв’язок. Неаполітанський мастиф — друг, який безумовно зможе захистити всю сім’ю. Якщо говорити про ставлення мастифа до дітей, то воно доброзичливе. Варто звертати увагу на схильність звичок і габарити, щоб уникнути неприємних ситуацій з дітьми маленького віку. Рівень агресії та злості стосовно собак при належному вихованні низький. Собака спокійний, якщо господареві нічого не загрожує.

Порода краще підходить для утримання в будинку, ніж в будь-який стандартній квартирі. Зрозуміло, що новому члену сім’ї таких масштабів потрібен простір і місце для вільного переміщення. Також у мастіно наполетано рідкісна будова морди, при якій виражено рясне слиновиділення. Це може стати причиною не акуратності під час їжі.

Догляд

Неаполітанський мастиф не найлегший в догляді собака. Вичісувати шерсть, прибирати зайвий підшерсток, чистити вуха, а також купати бажано щотижня. При цьому особливо важливо правильно підібрати спеціальний шампунь для шерсті та складок голови. Характерні для породи складки необхідно протирати щодня, щоб уникнути розвитку хвороб і розмноження бактерій. Саме там сприятливе для них вологе середовище. Обстригати кігті рекомендується 2-3 рази на місяць.

Дресирування

Що стосується виховання і дресирування, то з цим у мастіно немає особливих проблем. Собака розумний, має гарну пам’ять і точно запам’ятає те, що ви від нього вимагаєте. Однак потрібно бути наполегливим господарем в цій справі, щоб потім не одержати абсолютно некеровану тварину. Бажано з самого початку дати зрозуміти вихованцеві, хто є тут головним.

Гарно, якщо ви будете враховувати особливості породи, а саме те, що пес добре впорається з командами, спрямованими на захист або охорону будь-чого. Для тренувань мастіно вам знадобиться бажання, завзятість та адекватний підхід. Не забувайте про ласощі, якими зможете нагородити вихованця за його старання.

Поширені захворювання

У мастіно наполетано міцна статура і здоров’я, проте ніхто не застрахований від різного роду хвороб. Є неабияка схильність породи до захворювань такого типу:

  • складковий дерматит — інфекція шкіряного покрову, викликана вологою, що потрапила в складки шкіри;
  • дисплазія тазостегнового суглоба;
  • дисплазія ліктя;
  • кардіоміопатія;
  • гіпотиреоз;
  • різні форми алергії та демодекоз;
  • при неправильному та надмірному харчуванні — зайва вага.

Харчування

Для годування такої великої породи потрібно збалансоване і повноцінне харчування з достатньою кількістю споживання білка. Однак потрібно не перестаратися, щоб не перегодувати свого вихованця. Це призведе до поганих наслідків у вигляді погіршення активності та стану здоров’я.