Кламбер-спанієль

Кламбер-спанієль

Власники кламбер-спанієля відзначають його інтелігентний та м’який темперамент. Уміло поєднує в собі рішучість і спокій. На полюванні це мужній та сміливий помічник, а в родинному колі ласкавий та грайливий чотирилапий друг. Досить терплячий до дитячих пустощів та навіть з радістю їх в цьому підтримає. До незнайомців ставлення дещо насторожене.

Інформація про породу

Інша назва
ПоходженняВелика Британія
ЗрістСамці 45-50 см
Самки 42,5-47,5 см
Вага25-34 кг
ШерстьСередня
ЗабарвленняОдноколірне біле з лимонними мітками
Тривалість життя10-12 років
Класифікація МКФРетривери, собаки по водоплавній дичині та водяні собаки
ГрупаМисливські собаки
ВартістьВід $500

Фото породи

Історія походження

Точної версії формування породи кламбер-спанієля так і не існує. Відомі тільки деякі давні факти виникнення представників породи. Згідно з однією теорією, походженням порода зобов’язана французькому герцогу де Ноайлю. Саме він за часів Французької революції передав своїх собак в англійський маєток Кламбер-парк у Ноттінгемшир. Звідки й пішло подальше розведення породи, а також закріпилася її назва. Якщо покладатися на другу теорію, то кламбер-спанієль має чисто британське походження. Собаки породи виведені від представників давніх спанієлів і мають спорідненість із сенбернаром та бассет-хаундом.

З 1859 року кламбер-спанієль мав надзвичайну популярність серед знаті. Наприклад, любителями породи себе називали принц Альберт, чоловік королеви Вікторії, а також його син — король Едуард VII. Довгий час поширенням породи займалися виключно аристократи, які мали у своєму розпорядженні мисливські угіддя. На жаль, за часів Першої світової війни порода була буквально на межі зникнення. Відродженням та подальшою популяцією кламбер-спанієлів зайнявся король Георг V. Зараз порода все ж залишається досить рідкісною. Офіційний стандарт і визнання Міжнародною кінологічною федерацією порода отримала у 1954 році.

Зовнішній вигляд

Кламбер-спанієль значно відрізняється зовнішністю від інших представників спанієлів. Він масивніший та неповороткий. Можливо, саме через ці особливості він поступається своїм найближчим родичам, які занадто спритні й швидкі у мисливській справі.

У кламбер-спанієля міцний кістяк і досить великий корпус. Голова об’ємна та квадратна, з характерним породі трохи сонливим виразом морди. Попри свою рішучість й енергійність володіє задумливим поглядом. Череп широкий з важкою надбрівною частиною. Очі невеликі, темно-бурштинового кольору. Вуха великі й висячі, нагадують форму виноградного листа та звисають вперед. Товста та сильна шия. Глибокі груди. Спина довга й пряма. Потужні кінцівки з розвиненою мускулатурою. Хвіст довгий та низько посаджений, може бути купований.

Шерсть у кламбер-спанієля середньої довжини, дуже густа й шовковиста на дотик. На кінцівках і грудях шерсть завжди довше. Допустимі забарвлення: стандартом схвалюється також чисто біле забарвлення та одноколірне біле з лимонними або світло-помаранчевими мітками.

Характер

Власники кламбер-спанієля відзначають його інтелігентний та м’який темперамент. Уміло поєднує в собі рішучість і спокій. На полюванні це мужній та сміливий помічник, а в родинному колі ласкавий та грайливий чотирилапий друг. Досить терплячий до дитячих пустощів та навіть з радістю їх в цьому підтримає.

До незнайомців ставлення дещо насторожене. Агресію та боягузтво кламбер-спанієль не проявляє. В ролі сторожового пса категорично не підійде. Він занадто добрий і повільний. Для кламбер-спанієля вкрай важлива постійна увага господаря, він важко переносить самотність і не підійде для життя у вольєрі. Комфортно почуває себе в будь-яку погоду та любить тривалі прогулянки наодинці з господарем.

Догляд

Головною турботою в догляді за кламбер-спанієлем вважається регулярне вичісування його шерсті. Щоб зберегти доглянутий та акуратний вигляд і не допустити утворення ковтунів — вичісуйте вихованця тричі на тиждень. Також рекомендується періодична стрижка шерсті між пальцями.

Купати кламбер-спанієля необхідно раз на декілька тижнів. Обов’язкове використання спеціальних шампунів, які збережуть м’якість шерсті. Вуха вихованця потрібно очищувати двічі на тиждень. Оглядайте очі, щоб не допустити розвитку запалень. Кігті зазвичай сточуються самостійно, в разі, якщо цього недостатньо — підрізайте їх щомісяця.

Дресирування

Досвідчені заводчики кламбер-спанієля говорять про його прагнення до навчання та хорошу пам’ять. Він дуже старається догодити власнику і якомога швидше ідеально виконати команду. Якщо проводити навчання регулярно та підтримувати позитивний настрій, то кламбер-спанієль досить швидко досягне мети й покаже хороший результат. Також потребує ранньої соціалізації. Особливо це стосується дрібних тварин та інших собак. Виховання теж варто починати з раннього віку.

Поширені захворювання

Кламбер-спанієлі вважаються досить витривалими собаками з хорошим імунітетом. Більшість хвороб здебільшого пов’язані з неправильним доглядом і умовами утримання вихованця. На жаль, ризик виникнення деяких генетичних захворювань у представників породи все ж існує:

  • хвороба міжхребцевих дисків шийного та грудного відділу;
  • дисплазія кульшового суглоба;
  • офтальмологічні захворювання (атрофія сітківки ока, заворот і виворіт повік);
  • отит;
  • дерматит;
  • ожиріння;
  • кардіоміопатія;
  • гемолітична анемія;
  • ниркова та печінкова недостатність.

Харчування

Раціон харчування для кламбер-спанієля повинен бути збалансований. Складати його варто виходячи з активності собаки, щоб годування не сприяло набору зайвої ваги. У період линяння обов’язково потрібно додавати в раціон необхідні вітаміни для підтримки здорового вигляду вихованця.