Англо-російський‌ ‌Гончак‌

Англо-російський гончак — це дуже доброзичливий собака з поступливим характером. Він прив’язується до свого господаря і з радістю проводить з ним час. Це не кімнатний собака, йому необхідно забезпечити великий простір і активні прогулянки. З дітьми гончак поводиться привітно, але не дозволяє завдавати собі шкоди. Цій породі необхідна людина, яка продовжила б розвивати його мисливські якості.

Фото породи

Історія походження

На Русі полювання було одним з найпопулярніших занять. Гончаки тоді не мали єдиний вигляд. Кожен поміщик вважав належним займатися розведенням гончаків. Тому часто з’являлися собаки з поганими робочими якостями.

Виправити ситуацію вирішили схрещуванням вже наявних гончаків з фоксхаундом. На той момент ця порода вважалася еталоном серед мисливських собак. Як результат, вийшла витривала порода з граціозним зовнішнім виглядом.

Однак англо-російський гончак все ще не мав велику популярність, розведення мало безсистемний характер. Лише у 30-ті роки XIX століття утворилася група мисливців, чиї гончаки вважалися найбільш вдалими за всіма параметрами. Це були собаки С. М. Глєбова, П. А. Березнікова і І. Л. Крамаренко.

На початку XX століття нащадки англійських гончаків стали представлятися на виставках. На превеликий жаль, після краху Російської імперії вихованці знову опинилися на межі зникнення. У 1923 на виставці було представлено всього вісім гончаків, які відрізнялися один від одного деякими зовнішніми показниками.

У 1925 стався Всесоюзний кінологічний з’їзд, на якому наполегливі собаківники представили англо-російського гончака. Він засяяв у новому світлі перед мисливцями та знайшов свій пік популярності.

Зовнішній вигляд

Голова англо-російського гончака невелика. Перехід від чола до морди плавний. Морда вузька, нагадує трикутник. Очі овальні, середнього розміру та темного відтінку. Вуха висячі, щільно прилягають до голови, трикутні. Груди глибокі та широкі. Хвіст має форму шаблі, товстий біля основи. Кінцівки міцні та м’язисті. Шерсть коротка, підшерсток добре розвинений. Забарвлення біле з чорними й рудими плямами. Також допускається сіро-рябе та рудо-рябе забарвлення.

Характер

Англо-російський гончак — це дуже доброзичливий собака з поступливим характером. Він прив’язується до свого господаря і з радістю проводить з ним час. Це не кімнатний собака, йому необхідно забезпечити великий простір і активні прогулянки.

З дітьми гончак поводиться привітно, але не дозволяє завдавати собі шкоди. Цій породі необхідна людина, яка продовжила б розвивати його мисливські якості. Тому, якщо ви не збираєтеся займатися полюванням або хоча б проводити багато часу на різноманітних прогулянках, краще звернути увагу на іншу породу.

До чужих людей собака не проявляє інтерес і в разі загрози може навіть постояти за себе та господаря. Тому його можна використовувати як охоронця, але не тримати довгий час на прив’язі.

А ось до інших тварин собака проявляє шалений інтерес, тому з самого дитинства гончака потрібно познайомити з навколишнім світом. Активний прояв мисливського інстинкту там, де він не потрібен, слід забороняти.

В цілому собака дуже самостійний, витривалий і має прекрасне чуття. Тому йому довіряють самостійний пошук звіра. Завдяки дзвінкому гавкоту, який гончак використовує під час полювання, господар завжди розуміє на якому етапі знаходиться піймання звіра. Майже завжди це полювання на хутрового звіра. Англо-російський гончак може полювати зі зграєю або без неї.

Догляд

Найкраща умова для життя англо-російського гончака буде у вигляді утепленого вольєра. Вихованцеві необхідні активні прогулянки кожен день. Особливих рекомендацій по догляду гончак не має. Шерсть потрібно вичісувати спеціальною щіткою, а купати вихованця слід тільки в разі потреби, наприклад після полювання.

Після вулиці оглядайте лапи і вуха вихованця на наявність подряпин або стороннього сміття. Якщо вчасно не помітити роздратування, в майбутньому це може стати причиною інфекції. Слідкуйте за гігієною рота. Кігті треба підстригати раз в кілька місяців.

Дресирування

Англо-російський гончак має упертий характер, що дуже добре в полюванні, але може ускладнити процес дресирування. Головне з самого початку дати вихованцеві зрозуміти хто головний. Нехай навчання буде схоже на гру, кінець якого буде закінчуватися отриманням ласощів. Англо-російський гончак з легкістю навчається і вивчає нові команди. Приблизно до року собака стає підготовленою до участі в полюванні.

Поширені захворювання

Гончак має сильний імунітет. Однак, як у всіх мисливських собак, в англо-російського гончака виникають проблеми з вухами. Слід стежити за їх гігієною та запобігати виникненню інфекції. Собака багато проводить часу на вулиці, тому варто робити все планові щеплення. Шерсть краще оглядати після кожної прогулянки.

Англо-російський гончак має схильність до таких захворювань:

• міозит;
• дисплазія кульшових суглобів;
• дегенеративна мієлопатія.

Харчування

Англо-російський гончак потребує збалансоване харчування. Порцію потрібно збільшувати, якщо вдень були великі фізичні навантаження. Раціон повинен складатися з м’яса тваринного походження. Гончаку обов’язково отримувати вуглеводи, які містяться в вівсянці або гречці. Риба, молочні продукти та м’ясо будуть відмінним джерелом білка. Не варто забувати про природні добавки, наприклад кістки. Додавайте зелень в їжу для отримання вітамін.