Вольфшпіц

Вольфшпіц

Ці собаки чудово підійдуть для людей, які ведуть активний спосіб життя. Адже вони охоче складуть вам компанію завжди й всюди. Для них дуже важлива людська компанія, певною мірою, вольфшпіц залежить від свого господаря. Прагне якомога більше часу проводити з ним і зі сім’єю.

Інформація про породу

Інша назваКеесхонд
ПоходженняНімеччина
Зріст43-45 см
Вага25-30 кг
ШерстьДовга
ЗабарвленняСріблясто-сіре (вовче), чорне, біле
Тривалість життя13-15 років
Класифікація МКФШпіци та примітивні
ГрупаСторожові собаки
Вартість$700-3000

Фото породи

Історія походження

Це одна з найдавніших порід собак в Європі. Вольфшпіц має іншу назву кеесхонд, яка популярна у Нідерландах. Вперше собак згадали в XVI столітті.

Спочатку представників породи використовували як охоронців невеликих суден — барж, які перевозили вантаж. Вони також ловили щурів, які жили на кораблях. Саме тому, як пояснюють вчені, вольфшпіци дуже люблять плавати.

Вперше собаки брали участь у виставці в 1891 році, тоді вони дуже сподобалися собаківникам і заводчикам. У 1924 році був заснований перший клуб породи кеесхонда.

Якості характеру роблять цих собак універсальними — вони можуть бути й прекрасними охоронцями, і сторожами, і няньками для дітей. За весь час існування зовнішність вольфшпіца майже не змінюється. У 90-х роках минулого століття Міжнародна кінологічна федерація визнала цю породу і затвердила стандарт. Зараз собака популярний у всьому світі.

Зовнішній вигляд

Вольфшпіц — найбільший з усіх німецьких шпіців. Висота собак може досягати 45 кг, вага — 30 кг. У них гармонійна, компактна статура, квадратний корпус. Кінцівки сильні, м’язисті, мають міцний кістяк. Лапи схожі на котячі.

Голова вольфшпіца схожа на голову лисиці, середнього розміру. Форма морди клиноподібна.

Мочка носа завжди мініатюрна, темно-чорного забарвлення. Очі поставлені косо, мають овальну форму, зазвичай чорного кольору. Вуха маленькі, трикутні з жорстко загостреним кінчиком. На шиї утворений загривок.

Вольфшпіц володіє подвійною шерстю, яка складається з шару густого підшерстя і довгої шерсті. Хвіст і шия мають трохи більше шерсті, ніж на тілі, тому зовні собака здається округлим. Забарвлення шерсті може бути сріблясто-сірим з чорними кінчиками. На морді та вухах шерсть темніша, ніж на тілі.

Характер

Ці собаки чудово підійдуть для людей, які ведуть активний спосіб життя. Адже вони охоче складуть вам компанію завжди й всюди. Для них дуже важлива людська компанія, певною мірою, вольфшпіц залежить від свого господаря. Прагне якомога більше часу проводити з ним і зі сім’єю.

Кеесхонд добре дружить з іншими тваринами на одній території, готовий легко розділяти спільне господарство. Любить бавитися з кішками та іншими собаками. Може прекрасно виконувати обов’язки няні для дітей.

Вимагають багато фізичних навантажень і активностей. З ними потрібно багато грати в різні ігри та можна навіть брати участь в змаганнях з іншими собаками. Вольфшпіц відзначається відданістю і відвагою. Він ніколи без причини не покидає свою територію.

Догляд

За собакою потрібно регулярно доглядати. Це стосується в першу чергу шерсті. Її потрібно розчісувати приблизно двічі на тиждень за допомогою спеціальної щітки.

Проживати собака може як в приватному будинку, так і в міських умовах. Але важливо щодня його вигулювати й урізноманітнити проведення часу.

Купати собак потрібно в міру забруднення або ж не більше двох разів на рік. Очі, вуха і зуби варто щотижня оглядати та при необхідності очищати делікатно ватним диском. Зуби потрібно чистити двічі на тиждень. Шерсть собаки дозволяє їй без проблем переносити погані погодні умови й не перегріватися влітку. Стригти шерсть вихованця не рекомендують.

Хоча б раз на місяць важливо підстригати кігті вихованцеві, адже вони не завжди сточуються природним шляхом.

Дресирування

З перших днів появи собаки в будинку потрібно проводити соціалізацію. Встановити правильний режим дня, не дозволяти собаці лінуватися. Привчати до правильного поводження з іншими тваринами й людьми. Приблизно з трьох місяців можна починати вчити собаку елементарним командам «фу», «сидіти», «до мене», «не можна». Надалі собака може пройти загальний курс дресирування і курс захисно-караульної служби.

Вольфшпіц ніколи не буде виконувати ті команди, які здаються йому безглуздими, навіть для того, щоб догодити господареві. Намагайтеся час навчання урізноманітнити іграми.

Поширені захворювання

Вольфшпіц має міцне здоров’я і сильний імунітет. Але йому властиво мати кілька генетичних захворювань. Наприклад, дисплазію тазостегнового суглоба.

Через травми в дитячому віці у собак може бути вивих колінної чашечки. Важливо ретельно стежити за рівнем фізичних навантажень.

Також у деяких собак зустрічалася хвороба Віллебранда. Важливо пам’ятати й робити вчасно вакцинацію та обробляти шерсть від паразитів.

Харчування

Можна годувати готовим кормом, в якому містяться всі корисні елементи. Важливо стежити за розміром порції, оскільки ці собаки мають схильність до ожиріння.

Якщо віддати перевагу годуванню натуральною їжею, то частину раціону має становити м’ясо (нежирне), субпродукти. Раз на тиждень можна замість цього приготувати морську рибу, без кісток.