Вест-хайленд-вайт-тер’єр

Попри свою милу зовнішність, насправді характер у цих собак далеко не милий. Вони вперті, незалежні та самостійні. Вест-хайленд-вайт-тер’єр не любить багато часу проводити на самоті. Він дуже швидко прив’язується до свого господаря і прагне постійно бути поруч. Ці собаки люблять дітей, а особливо — з ними бавитися.

Фото породи

Історія походження

Походження породи дуже давнє, але селекційна робота над породою почалася тільки на початку XIX століття. Вперше вест-хайленд-вайт-тер’єр згадується в XII столітті, але точно не відомо, чи були це саме ці собаки чи їхні предки. Родичами вест-хайленд-вайт-тер’єра є, швидше за все, керн-тер’єри та скотч-тер’єри, які зовні дуже схожі.

З початку своєї появи представники породи могли мати не тільки біле забарвлення, але і кремове, коричневе. У той час основне призначення собаки було робоче. Вони полювали на диких тварин, завдяки своєму маленькому розміру легко могли залазити в нори. Біле забарвлення було перевагою для власників собак, адже їх неможливо було сплутати з лисицею чи іншими хижаками.

Зовнішній вигляд

Маленька, але гармонійна статура, висота самців приблизно 28 см, самок — 25 см. Вага не перевищує 9 кг. Шерсть середня, щільно прилягає до тіла, на дотик жорстка, пряма. Є щільний, хутряний підшерсток. Забарвлення — суцільно біле. Але іноді зустрічаються собаки трохи жовтуватого відтінку. Це не вважається дефектом.

Попри маленьке, декоративне тіло, м’язи у вихованця міцні, господареві не доведеться стежити за кожним стрибком собаки й не переживати, що вони дуже крихкі.

Голова широка, трохи опукла, є чітко виражені надбрівні дуги. Очі посаджені глибоко і широко, мигдалеподібної форми й завжди з темним забарвленням райдужки.

Вуха маленького розміру з гострими кінцями, зазвичай стоять прямо. Передні лапи вест-хайленд-вайт-тер’єра трохи більші за задні. Хвіст у вихованця прямий, завжди тримається вертикально, довжина — до 15 см.

Характер

Попри свою милу зовнішність, насправді характер у цих собак далеко не милий. Вони вперті, незалежні та самостійні.

Вест-хайленд-вайт-тер’єр не любить багато часу проводити на самоті. Він дуже швидко прив’язується до свого господаря і прагне постійно бути поруч. Ці собаки люблять дітей, а особливо — з ними бавитися. Однак якщо діти нав’язливі та вередують, то вихованець може знехотя їм нашкодити.

Ці собаки прекрасно справляються з обов’язками сторожа й охоронця, адже мають прекрасний слух, голосний гавкіт і недовіру до сторонніх. З усіх тер’єрів вест-хайленд-вайт вважається найласкавішим і найдоброзичливішим, але коли господар приділяє багато часу іншим вихованцям або дітям, то у собаки можуть проявитися ревнощі.

Догляд

Вест-хайленд-вайт-тер’єр вимагає багато фізичних навантажень і активних ігор. Якщо його часто не вигулювати та не приділяти увагу спортивним тренуванням, то він може шкодити в будинку, гризти меблі та речі побуту.

Двічі на тиждень їх шерсть потрібно розчісувати за допомогою спеціальної щітки. Також двічі на рік шерсть потрібно підстригати або тримінгувати.

Навколо очей і вух шерсть потрібно вискубувати, оскільки там вона досить довга і заважає вихованцеві. Раз на місяць рекомендують купати веста, використовуючи спеціальний шампунь. Декілька разів на тиждень важливо перевіряти зуби вихованця і регулярно додавати в раціон засоби для видалення зубного нальоту.

Особливої ​​уваги потребують очі тер’єра, їх важливо оглядати щодня. Якщо під очима утворюються патьоки, це може сигналізувати про алергію.

Дресирування

З раннього віку важливо показати вихованцеві, хто його справжній господар і не дозволяти робити навіть найнешкідливіші витівки. Адже в дорослому віці він не буде слухати людину, яку вважають слабшою за себе.

При навчаннях вест-хайленд-вайт-тер’єр постійно повинен бути чимось мотивований. Це не той вихованець, який буде робити все лише для одного схвалення. Їм важливо отримувати похвалу і смачні ласощі після вдалого тренування.

Для навчання варто вибирати відокремлені місця, оскільки вести можуть відволікатися на сторонні предмети та на інших людей. Ще до виходу на першу прогулянку важливо привчити цуценя до нашийника і повідка.

Поширені захворювання

Здоров’я у цих собак трохи сильніше, ніж у всіх представників групи тер’єрів. Але всі вони мають схильність до таких захворювань:

• остеопатія;
• дерматит;
• глухота;
• дисплазія кульшового суглоба;
• діабет;
• іхтіоз;
• хвороба Віллебранда.

При правильному догляді та регулярних перевірках вони спокійно можуть дожити і до 15-річного віку і далі.

Харчування

Раціон собаки найкраще вибрати в дитячому віці і його дотримуватися все життя. Це може бути як сухий корм, так і натуральна їжа. При другому варіанті половину раціону має становити м’ясо. Додатково можна давати овочі, крупи (рис, гречка), кисломолочну продукцію і фрукти.