Великий Швейцарський Зенненхунд

Великий швейцарський зенненхунд справжній друг для сім’ї, відданий своєму господареві. Собака дуже любить дітей, може бути для них хорошою нянькою, бавитися з ними й захищати. Цей собака звик завжди бути поруч з людиною. Він складе компанію на прогулянці, на риболовлі та під час пробіжки. Він може легко проводити весь час на природі й також легко може валятися з господарем на дивані.

Фото породи

Історія походження

Є версія, що великий швейцарський зенненхунд з’явився в Альпах понад 2000 років тому. Тривалий час собака використовувався на пасовищах для захисту та охорони худоби від диких тварин. Торговці також використовували собаку у своїх цілях — для перевезення товарів. Собака був в ті часи універсальним й міг охороняти будинок, супроводжувати людину на полюванні, бути компаньйоном і поводирем для сліпих.

Вперше на виставці в 1908 році професор Альберт Хейм побачив, що ця порода схожа на інших зенненхундів, але насправді є значні відмінності. Так він вирішив зайнятися виведенням чистокровної породи.

Через деякий час після вдалих експериментів заснували перший клуб великого швейцарського зенненхунда і незабаром собаку визнали офіційно. За часів Другої світової війни собак активно використовували як помічників для альпійських стрільців, гросси переносили боєприпаси та інші військові речі.

Зовнішній вигляд

Собака великих розмірів з добре розвиненою мускулатурою і сильними м’язами. Будова тіла міцна. Завдяки цьому собака має здатність переносити тяжкості.

Висота самця може бути від 65 до 72 см, висота самок — 60-69 см. Вага у собак від 48 до 64 кг. Шерсть коротка, трьох кольорів. Основний колір чорний, на грудях і на морді є білі відмітини. На лапах, вилицях і на грудях можуть бути рудуваті симетричні відмітини.

Очі середні, всіх коричневих відтінків. Морда велика, широка. На світлі шерсть блищить, довжина її зазвичай 3-4 см.

Характер

Великий швейцарський зенненхунд справжній друг для сім’ї, відданий своєму господареві. Собака дуже любить дітей, може бути для них хорошою нянькою, бавитися з ними й захищати.

Цей собака звик завжди бути поруч з людиною. Він складе компанію на прогулянці, на риболовлі та під час пробіжки. Він може легко проводити весь час на природі й також легко може валятися з господарем на дивані. Головне — щоб поруч був господар. Тому не рекомендують заводити собаку, якщо ви багато часу проводите на роботі.

Гросс зенненхунд приязний до усієї родини, він може слухатися не тільки свого господаря. Йому складно встановлювати нові контакти й він агресивно налаштований до сторонніх.

До інших тварин налаштований позитивно. Може легко прижитися навіть з кішкою. Але якщо на території є ще один собака, то це може породити конкуренцію.

Особливо добре дружать з дітьми шкільного віку: зенненхунд може проводити їх до школи й чекати з уроків. Дорослішають собаки повільно і навіть в дорослому віці можуть багато бавитися і дуріти.

Догляд

Собаці краще буде жити у дворі біля будинку, там можна обладнати просторий вольєр. Не можна тримати на прив’язі або на ланцюгу.

Вихованцю потрібно багато активних ігор під час росту, але важливо стежити, щоб великий швейцарський зенненхунд не нашкодив собі. До року у них зростає і зміцнюється скелет, суглоби та кістки.

Щодня потрібно гуляти з улюбленцем на вулиці, приділяти йому багато уваги. Кожного дня потрібно розчісувати шерсть собаки. Спеціальною щіткою після прогулянки потрібно чистити шерсть від бруду. Купати не рекомендують. Собаки цієї породи схильні до захворювань очей, тому очі потрібно регулярно оглядати й протирати відваром ромашки.

Дресирування

Швейцарський зенненхунд трохи впертий, тому навчати його не дуже просто. З раннього дитинства важливо показати цуценяті, хто в домі господар, оскільки вони схильні до лідерства.

Починати дресирування потрібно з дитинства. Важливо привчати його до простих команд, бавитися з м’ячем, паличкою в парку.

Після хорошого тренування потрібно похвалити, погладити вихованця. Ні в якому разі не можна кричати або підвищувати голос. Це може викликати злість і агресію.

Поширені захворювання

Великий швейцарський зенненхунд в цілому має сильний імунітет, але, як і всі великі собаки, схильний до дисплазії тазостегнового суглоба. Важливо в період зростання цуценя стежити за кількістю навантажень, забороняти багато бігати та стрибати. З генетичних захворювань вони схильні до епілепсії. Важливо регулярно промивати очі вихованця, адже у них часто трапляються хвороби очей.

Харчування

Дорослу собаку потрібно годувати двічі на день. Після прийому їжі важливо дати собаці годину для відпочинку. Рекомендують годувати вихованця натуральною їжею, оскільки великий швейцарський зенненхунд за своєю природою хижак.

Частину раціону має становити м’ясо, овочі, фрукти. В готові крупи можна додавати зелень. Там міститься багато вітамінів.