Торньяк

Собака прекрасно виконує свої закладені природою обов’язки: пасе стада. Якщо немає стада, то він буде захищати дітей, інших тварин і навіть город. На перший погляд, здаються дуже розслабленими й ледачими, проте це не так. Вони завжди готові захищати свою територію від чужинців.

Фото породи

Історія походження

Походження собаки дуже давнє. Передусім торньяк захищав стада від диких тварин. Перші згадки про цю породу були в IX столітті в літописах. Є дві теорії про походження цієї породи. Одні вчені вважають, що їхнім родичем є тибетський мастиф, інші схильні вважати, що торньяки були виведені від месопотамських собак.

В ході еволюції зовнішній вигляд собаки майже не змінився. Тільки в 70-х роках минулого століття почалося детальне дослідження і розведення чистокровних представників породи. Це справа увінчалося успіхом, і у 2007 році породу визнала FCI (Міжнародна кінологічна федерація).

Зовнішній вигляд

Собаки дуже сильні та великі, тіло трохи квадратного розміру, гармонійне. У собак дуже довга шерсть і густий підшерсток. На верхній частині голови шерсть довша, ніж на тілі. Може бути трохи хвилястою.

Самці можуть мати близько 67-73 см і важити 50-60 кг, зріст самок зазвичай становить 62-68 см, а вага 35-45 кг. На шиї утворена густа грива. Груди та спина широкі. Найпопулярніше забарвлення собаки — біле з різноманітними плямами будь-яких відтінків. На лапах шерсть коротка, яка утворює «штани». Морда у торньяка подовжена.

Характер

Собака прекрасно виконує свої закладені природою обов’язки: пасе стада. Якщо немає стада, то він буде захищати дітей, інших тварин і навіть город.

На перший погляд, здаються дуже розслабленими й ледачими, проте це не так. Вони завжди готові захищати свою територію від чужинців.

Вони ненав’язливі й ніколи не будуть змушувати господаря з ними бавитися і проводити час. У них хороша пам’ять і вони прекрасно запам’ятовують друзів сім’ї, ніколи не будуть гавкати на людей, яких знають.

Торньяки не люблять проводити час на самоті, їм подобається бути там, де їхня родина, діти та веселощі. Вони легко складуть компанію при пробіжці або катанні на велосипеді.

Догляд

Найкраще місце для проживання — заміський будинок з вільною для бігу територією. Можна обладнати просторий вольєр. Не варто тримати торньяка на прив’язі ‒ це може породити зайву агресію.

Довга шерсть вимагає спеціального догляду — кілька разів на тиждень потрібно розчісувати її щіткою. Не варто часто купати, достатньо кількох разів на рік. Але важливо регулярно стежити за станом чистоти в вольєрі.

Вуха можуть часто бути місцем утворення бактерій, тому раз на тиждень потрібно їх чистити та перевіряти. Кігті не встигають самостійно спилюватися, рекомендують раз на тиждень їх підстригати спеціальною машинкою.

Дресирування

З раннього дитинства важлива соціалізація. Собак легко навчати, адже їм подобається робити свою роботу. Проблем з тренуванням не повинно бути. Навчання варто проводити з трьох місяців, коли цуценята вже виконують легкі команди.

Найпростіше навчати собаку тоді, коли він вам довіряє і бачить у вас лідера. Торньяк чудовий захисник, безстрашний, завжди готовий оберігати свою сім’ю. Їм не потрібно проходити додаткових курсів з навчання захисту. Адже це дано їм природою.

Торньяк може без проблем бавитися з іншими собаками, змагатися з ними в різних іграх. З ним ви можете не турбуватися на прогулянках і не використовувати повідця. У собак хороша пам’ять, що є великим плюсом при навчанні.

Поширені захворювання

Торньяк має міцне здоров’я і рідко хворіє. Проблемою для нього, як і для всіх великих собак, може бути дисплазія тазостегнового суглоба. Для того, щоб зменшити ризик захворювання, потрібно стежити, щоб в дитячому віці щеня не мало травм. Також не рекомендують давати багато білка, це може негативно позначитися на шерсті.

Харчування

Раціон харчування повинен бути збалансований. Для того, щоб підібрати найкращий спосіб годування, варто проконсультуватися з лікарем. Забезпечте вихованцеві постійний доступ до чистої води.