Стаффордширський Бультер’єр

Собаки зазвичай слухняні та грайливі зі своєю сім’єю. Американські стаффордширські тер’єри також зазвичай доброзичливі до незнайомців. Вони взагалі дуже добре ладнають з дітьми. Це сторожова порода, і з ними слід обережно знайомитися з новими собаками. Вони вперті, наполегливі та безстрашні.

Фото породи

Історія походження

Американський стаффордширський тер’єр і стаффордширський бультер’єр походять від одних і тих же ліній. Спочатку кулачний собака виник в результаті змішання старого типу бульдога з деякими старими типами тер’єрів, ймовірно, англійським гладкошерстим тер’єром. Результат був влучно названий булем і тер’єром, пізніше отримав назву стаффордширський бультер’єр. Вони потрапили в Америку в кінці 1800-х років, де стали відомі як пітбультер’єр, американський бультер’єр і навіть янкі тер’єр. Американці віддавали перевагу собакам трохи більшого розміру, ніж вважали за краще англійці, і з часом ці дві породи розійшлися.

У 1936 році Aмериканський клуб собаківництва визнав породу стаффордширський тер’єр. Назва була змінена в 1972 році на американський стаффордширський тер’єр. Стаффордширський тер’єр надзвичайно популярний серед людей, яким потрібен веселий та життєрадісний собака.

Зовнішній вигляд

Американський стаффордширський тер’єр справляє враження великої сили для свого розміру, добре складеного собаки, мускулистого, але рухомого та граціозного. Дорослі пси досягають в холці 46 см, а самки — 40 см. Дорослий пес важить до 50 кг, а самка — до 45 см. У собаки коротка, жорстка шерсть. Забарвлення — чорне, тигрове, червоне, палеве або триколірне.

Характер

Собаки зазвичай слухняні та грайливі зі своєю сім’єю. Американські стаффордширські тер’єри також зазвичай доброзичливі до незнайомців. Вони взагалі дуже добре ладнають з дітьми. Це сторожова порода, і з ними слід обережно знайомитися з новими собаками. Вони вперті, наполегливі та безстрашні. Попри всю їх суворість, найголовніше в житті для цієї породи — це пильна увага їх сім’ї.

Догляд

Доглядати за короткою жорсткою шерстю тварини напрочуд легко. Більш того, хороший гребінець розподіляє шкірний жир по всій шерсті, щоб підтримувати її здоров’я. Якщо собака потрапить в щось особливо брудне, ймовірно, буде потрібна ванна. В іншому випадку купання може почекати до тих пір, поки у тварини не з’явиться «собачий» запах. Як і у всіх порід, кігті собаки слід регулярно підстригати, бо занадто довгі кігті можуть заподіювати біль і викликати проблеми у собаки при ходьбі та бігу.

Дресирування

Уроки ранньої соціалізації та дресирування цуценят рекомендуються для всіх порід, але, з огляду на сильну волю, фізичну силу та ентузіазм стаффа, вони конче необхідні. Інтелект породи та бажання принести задоволення господареві перетворюють дресирування в захопливий і легкий процес.

Поширені захворювання

У стаффордширського тер’єра є схильність до деяких захворювань, а саме:

• хвороби серця;
• мозочкова атаксія;
• проблеми з нирками.

Харчування

Нагодувати собаку цієї породи великих труднощів не становить — тварини відрізняються своїм відмінним апетитом. Здорове цуценя американського стаффордширського тер’єра повинно отримувати їжу шість разів на добу до тримісячного віку, в чотири місяці їжу починають давати чотири рази в день, на триразове харчування можна сміливо переходити вже на пів року, після дев’яти місяців — на дворазове. Схема складена для здорового собаки. Необхідно також додавати в корм собак проварені яловичі субпродукти: печінка, серце, легені, нирки. Один раз в тиждень ці продукти можна давати в сирому вигляді. Господар повинен стежити, щоб у собаки був постійний доступ до води.