Словацький Гончак

Представники породи віддано служать своїм господарям. Вони відмінно ладнають з усією родиною, але своїм господарем обирають одну людину. Ця порода проявляє особливу прихильність до дітей, але не варто забувати, що знайомство повинно приходити в ранньому віці. Домашні тварини викликають в собаці вроджені мисливські інстинкти.

Фото породи

Історія походження

Судячи з назви, зовсім не важко здогадатися, що Словаччина є батьківщиною гончака. Свою другу назву — словацький копів — собака має тому, що «копів», зі словацького, перекладається як «гончак». Перші відомості про породу стали відомі тільки після закінчення Першої світової війни. Спочатку гончаки використовувалися виключно для полювання, а не як домашні улюбленці. Гончака і досі використовують для полювання на кабана, бо він відрізняється великою витривалістю. Сьогодні словацького копова можна зустріти в Словаччині, лише невелику популярність він має в США і Росії.

Зовнішній вигляд

Собака з видовженим корпусом. Тулуб подовжений. Гончак має компактний та гармонійно-складений формат. Грудна клітка глибока. Спина пряма, коротка і міцна. Морда довга. Вуха невеликого розміру. Шерсть густа, пряма, щільно прилегла. Кінцівки прямі і мускулисті.

Характер

Представники породи віддано служать своїм господарям. Вони відмінно ладнають з усією родиною, але своїм господарем обирають одну людину. Ця порода проявляє особливу прихильність до дітей, але не варто забувати, що знайомство повинно приходити в ранньому віці.

Домашні тварини викликають в собаці вроджені мисливські інстинкти. Щеня повинен добре запам’ятати правила поведінки, які будуть обмежувати грайливий характер. Словацькі гончаки наділені жвавим темпераментом і особливою сміливістю.

Надзвичайно гострий слух відчуває будь-який шум. Тому, при передчутті загрози, він видає дуже гучний дзвінкий гавкіт. Це може викликати питання у сусідів, тому цю звичку слід контролювати з раннього віку. Словацькі гончаки поводяться дуже обережно з незнайомцями.

Витривалість і відмінне чуття роблять гончаків чудовими помічниками мисливцю. Однак тривалі активні прогулянки компенсують собаці відсутність цього заняття. Словацькі гончаки вольові й уперті в досягненні цілі, завжди на чеку. Потрібно приділити особливу увагу дресируванню. Собаки цієї породи прагнуть догодити своєму господарю, тому навчаються залюбки й здатні досягати високих результатів у тренуваннях.

Догляд

Словацький гончак невибагливий у догляді. Достатньо лише перевіряти шерсть на наявність паразитів і бруду після кожної прогулянки. Після кожного полювання слід видаляти колючки і сміття.

Як і всі мисливські породи — собака схильний до появи вушних інфекцій. Кігті бажано підстригати раз в кілька місяців. Чистити собаці зуби потрібно мінімум два рази на тиждень, це простий спосіб зберегти порожнину рота вихованця здоровою.

Дресирування

Словацький гончак отримав норовливий характер, тому в навчанні потрібно проявити наполегливість. Кожну успішно виконану дію потрібно підкріплювати похвалою або чимось смачним. Іноді копів може почати голосно гавкати, вимагаючи винагороди. Таку поведінку потрібно негайно припиняти. До покарань слід вдаватись із справедливістю і твердістю.

Якщо компаньйон визнає авторитет господаря — тоді він легше буде навчатися. З самого початку виховання треба не упустити цей момент.

Поширені захворювання

Словацький гончак не має особливих схильностей до захворювань. Здоров’я собаки досить міцне.

Важливо приділяти особливу увагу очам і вухам собаки. У разі травм не допускати потрапляння інфекції. Варто бути обережними, щоб не викликати переохолодження. Це може призвести до захворювань дихальних шляхів. Гончаки схильні до таких захворювань:

• вивих колінної чашечки;
• дисплазія колінного суглоба;
• кон’юнктивіт.

Харчування

Цей собака невибагливий і в харчуванні. М’ясо повинно бути в раціоні щодня. Можна використовувати супи і каші. Важливо пам’ятати, що у собак завжди повинен бути доступ до чистої питної води. Годувати гончака потрібно в певний час кожен день, а в разі відмови прибирати їжу.