Шведський лапхунд впевнений в собі, активний і відданий пес. Любить свою сім’ю і завжди готовий її захищати. Прекрасно виконує функції захисника й охоронця будинку. Любить дітей і охоче з ними бавиться, проводить багато часу.
Інша назва | — |
Походження | Швеція |
Зріст | Самці 48 ±3 см Самки 43 ±3 см |
Вага | 20 кг |
Шерсть | Довга |
Забарвлення | Чорне |
Тривалість життя | 11-13 років |
Класифікація МКФ | Шпіци та примітивні |
Група | Сторожові собаки |
Вартість | $900 |
Походження породи дуже давнє, вони з’явилися на півночі й допомагали людям на полюванні. Також активно використовувалися для вигону оленів і охорони господарств. Шведський лапхунд захищав людей від диких тварин, постійно супроводжував господаря.
Вони належали спочатку племені саамам, які відрізали собаці хвіст, щоб той не примерзав до спини. Тому куцехвостість не є недоліком породи.
У ті часи було два види лапхундів — короткошерсті й довгошерсті. Саами часто використовували короткошерстих, адже вони були швидшими.
Але зараз вчені вважають, що у лапхунда повинна бути довга шерсть і саме такі собаки є чистокровними. Але практична потреба в короткошерстих лапхундах заподіяла те, що довгошерсті виявилися на межі зникнення. Але завдяки підтримці короля Густава V вдалося відновити унікальну породу. І в 1955-му році Міжнародна кінологічна федерація офіційно затвердила породу — шведський лапхунд.
Собака має квадратну форму тіла і середній зріст. Самці зазвичай трохи вищі й товщі, ніж самки. Голова має клиноподібну форму, морда недовга, звужується до мочки носа, яка завжди чорного кольору.
Очі великі, широко посаджені, зазвичай темного кольору. Вуха маленькі, трикутного формату, кінчики закруглені.
Шерсть довга, густа, трохи хвиляста на кінцях, є підшерсток. На голові та ногах шерсть трохи коротша, ніж на тілі. На шиї утворений комір. Шерсть щільна, чудово захищає вихованця від будь-якої погоди. Забарвлення зазвичай чорне, можуть бути маленькі білі плями.
Шведський лапхунд впевнений в собі, активний і відданий пес. Любить свою сім’ю і завжди готовий її захищати. Прекрасно виконує функції захисника й охоронця будинку. Любить дітей і охоче з ними бавиться, проводить багато часу.
Недоліком породи є те, що ці собаки люблять багато і голосно гавкати. Тому з раннього віку треба їх від цього відучити.
Лапхунд завжди з великим інтересом дізнається щось нове, тому намагайтеся постійно урізноманітнити час прогулянок. Він дуже емоційний і добре розуміє настрій свого господаря.
Добре підходять тим людям, які звикли активно проводити час, подорожувати. Шведський лапхунд дисциплінований, може легко брати участь у різних змаганнях і іграх.
Цим великим і сильним собакам потрібно багато вільного простору для занять спортом і для інших активностей. Але також вони можуть жити в міській квартирі, але за умови, що щодня матимуть тривалу прогулянку, не менш декількох годин в день.
Ці вихованці не підходять людям, які звикли багато часу проводити на дивані або на роботі. Собаки можуть без проблем ділити спільну територію з іншими тваринами, навіть з великими собаками.
Основний момент в догляді за собакою — догляд за шерстю. Її потрібно регулярно розчісувати спеціальною щіткою. Раз в тиждень бажано перевіряти очі, вуха і кігті вихованця. При необхідності — протирати від забруднень.
Під час дощу рекомендують одягати собаці спеціальний дощовик, оскільки мокра шерсть буде дуже довго сохнути. Завдяки своїй густій і теплій шерсті собака без проблем може жити у дворі або в вольєрі навіть взимку.
Зазвичай собаки охоче навчаються, люблять багато тренуватися і проявляти свої спортивні якості. Проблем з навчанням немає. Але при навчанні важливо пам’ятати, що не можна примушувати собаку виконувати ті команди, які він не хоче. Він трохи впертий і з цим можуть бути проблеми.
Уже з перших днів появи собаки в будинку, потрібно проводити соціалізацію. Важливо знайомити лапхунда з іншими людьми й тваринами. Заняття повинні бути цікавими, різноманітними. Завжди після вдалого тренування потрібно хвалити собаку і можна дати якусь смакоту.
Завдяки своєму місцю появи, собаки добре переносять погані умови і їм майже не властиво хворіти. У них міцний імунітет і сильне здоров’я. Але деякі собаки можуть мати схильність до захворювання нирок. Важливо регулярно відвідувати лікаря і обробляти шерсть від паразитів.
Шведський лапхунд повинен завжди мати доступ до чистої води. Годувати можна як натуральною їжею, так і кормом. Якщо вибрати перший варіант, то основу харчування має становити м’ясо, риба і субпродукти. Якщо годувати кормом, то важливо стежити, щоб в ньому були всі корисні мінерали та вітаміни.