Східноєвропейська Вівчарка

Немає собак, рівних за інтелектом східноєвропейської вівчарки. Ці розумні тварини беруть участь у пошуково-рятувальних загонах, використовуються на службі й навіть застосовуються як собаки-провідники. Вони легко навчаються будь-якому завданню і завжди з великою радістю взаємодіють з господарем. Темперамент у вівчарки урівноважений, однак при цьому вони дуже рухливі. Завдяки своєму розуму, вівчарки завжди приймають самостійно рішення як діяти в різних ситуаціях.

Фото породи

Історія походження

Східноєвропейська вівчарка з’явилася в 30-50-х роках XX століття. Вона використовувалася в вартової та конвойної служби або в армії, як і більшість вітчизняних службових порід.

Східноєвропейська вівчарка є хоробрим учасником Великої Вітчизняної війни й вважається справжнім героєм. Порода навіть брала участь в параді в 1945 році як приклад найсміливіших та безстрашних собак.

Після війни чисельність вівчарок значно зменшилася. Але вже в 60-х роках з’явилися нові племінні лінії. Тварини стали використовуватися як собаки-поводирі та залучатися до служби. У 1964 році був визнаний перший повноцінний стандарт породи Союзом кінологічних організацій Росії. Однак, FCI відмовилися розглядати східноєвропейську вівчарку як самостійну породу, вважаючи її окремою оновленою гілкою німецький вівчарок.

Зовнішній вигляд

Статура вівчарки мускулиста, корпус розтягнутого формату. Спина дуже міцна, груди широкі та добре виражені. Живіт помірно підібраний. Голова має клиноподібну форму, морда не загострена. Зуби міцні, прикус ножиці. Очі овальної форми, середнього розміру й посаджені дуже широко. Вуха у вівчарки стоячі, мають трикутну форму з заокругленим кінчиком.

Кінцівки паралельно поставлені, задні лапи відтягнуті назад. За рахунок стегон виглядають більш м’язистими, ніж передні. Хвіст шаблеподібно-вигнутий. Підшерсток густий і м’який, шерсть жорстка і щільно прилягає до тіла. Східноєвропейські вівчарки можуть бути чорно-сірими, чорними та чорно-рудим.

Характер

Немає собак, рівних за інтелектом східноєвропейської вівчарки. Ці розумні тварини беруть участь у пошуково-рятувальних загонах, використовуються на службі й навіть застосовуються як собаки-провідники. Вони легко навчаються будь-якому завданню і завжди з великою радістю взаємодіють з господарем. Темперамент у вівчарки урівноважений, однак при цьому вони дуже рухливі. Завдяки своєму розуму, вівчарки завжди приймають самостійно рішення як діяти в різних ситуаціях. Ця порода брала участь в зйомках в різних фільмах, знімаючись не тільки в епізодах, але і в головних ролях.

До дітей вівчарка відноситься з неймовірною любов’ю. Собака може терпіти різні витівки з їхнього боку, але краще контролювати процес гри.

Східноєвропейська вівчарка ставиться з недовірою до незнайомців. Вона не буде першою проявляти агресію, а скоріше триматися насторожено та пильно спостерігати. Звичайно, в разі загрози, вихованець виступає в ролі справжнього захисника та зможе дати відсіч.

Загалом відношення до інших домашніх тварин залежить від статі собаки. Вони спокійно ставляться до кішок або інших собак, особливо, якщо знайомство відбулося в дитинстві.

Догляд

Маючи великі габарити собака може ужитися навіть у квартирі. Однак, найкомфортніше йому буде в вольєрі, з можливістю постійної фізичної активності. Представники породи повинні гуляти не менше трьох годин на день. Альтернативою звичайним прогулянкам може бути відвідування спеціальних майданчиків для собак або водойми.

Вичісувати шерсть вихованця потрібно пару раз в два-три тижні. Під час линьки варто робити це кожен день. Купати вівчарку варто кілька разів на рік тому, що шампунь може пошкодити шкірний та шерстяний покрив. Влітку східноєвропейська вівчарка любить купатися у водоймах, але після цього доведеться вимити її спеціальним шампунем. Після прогулянки досить протирати лапи вихованця вологою ганчіркою. Треба підстригати кігті вихованцеві, раз на тиждень чистити зуби та не забувати стежити за станом очей і вух.

Дресирування

Виховання східноєвропейської вівчарки буде найважливішим пунктом для господаря. Не важливо, придбана собака для душі, виставок або служби — краще довірити його професійному кінологу. У сучасному дресируванні не використовують покарання, не підвищують тон на вихованця. Все ґрунтується на підкріпленні результату ласощами. Це підвищує мотивацію вихованця правильно виконувати вимоги господаря або кінолога.

До року собака повинна пройти курс слухняності, щоб засвоїти правила поведінки на вулиці та вдома. Важливо, щоб вівчарка знала команду «поруч» і не тягнула повідець.

Поширені захворювання

Східноєвропейська вівчарка має хороший імунітет. Проте краще не залишати собаку довгий час на протязі або сонці. Після прогулянки оглядайте шерсть вихованця. На жаль, порода схильна до вушних інфекцій. Правильний догляд може застерегти цю проблему. Робіть планову вакцинацію та відвідуйте ветеринара за потреби.

Східноєвропейська вівчарка має схильність до таких захворювань:

• заворот шлунка;
• рахіт або викривлення кінцівок;
• ентерит;
• дисплазія кульшових та ліктьових суглобів.

Харчування

Проконсультуйтеся з заводчиком, чим він годував своїх собак. Якщо мова йде про натуральне харчування, то варто збагатити раціон телячим, індичим або яловичим м’ясом. З круп варто давати вівсянку, гречку або рис. Овочі та фрукти будуть джерелом вітамінів. Вживання молочних продуктів для дорослого собаки краще обмежити.