Шелті

Шелті дуже енергійні, абсолютно неконфліктні і життєрадісні. Чудово ладять з дітьми, займаються спортом, люблять активно проводити час і швидко вчаться виконувати команди. Шелті люблять багато уваги і швидко знаходять спільну мову зі всією сім’єю. Не люблять багато шуму і гучних звуків, дуже чутливі і потребують взаємної любові.

Фото породи

Історія походження

Шелті родом з островів Шотландії, де вони використовувалися як вівчарські собаки. Але шотландські вівчарки займалися не охороною стада, а лише його керуванням. Причиною для цього були маленькі розміри собаки, які не лякали диких тварин.

Через деякий час стада збільшилися, роботи стало більше і маленькі шелті замінювалися на більші породи вівчарок, які не тільки керували стадами, а й захищали їх. Так порода опинилася на межі зникнення.

Врятувало собак те, що через деякий час люди почали використовувати шелті як домашнього улюбленця і вірного компаньйона.

В 1914 році в Англії створили перший шелті-клуб, де вказували, що шелті схожа за зовнішністю до мініатюрних коллі. На початку XX століття собак почали схрещувати з довгошерстними колі. В 1948 році, після закінчення Другої світової війни, шелті отримали світове визнання породи.

Зовнішній вигляд

Зріст собак відрізняється в залежності від статі. Самці мають близько 37 см, самки — 35,5. Допускається коливання на 2-3 см. Вага собак близько 7-12 кг.

У шелті дуже пишна шовковиста шерсть, подвійна. Перший шар — довгий і жорсткий, другий — м’який підшерсток. Грива у шелті дуже пишна, що створює враження, що в них велика голова. На морді шерсть коротка.

У них дуже цікаве забарвлення: може бути чистого кольору або ж з відтінками від світло золотого до темного. Відтінки дуже яскраво виражені. Також шелті можуть бути триколірні, чорно-білі або чорні з коричневим. Білі плями зустрічаються рідко, але можуть бути на лобі, на грудях і на кінчику хвоста.

Характер

Шелті дуже енергійні, абсолютно неконфліктні і життєрадісні. Чудово ладять з дітьми, займаються спортом, люблять активно проводити час і швидко вчаться виконувати команди.

Шелті люблять багато уваги і швидко знаходять спільну мову зі всією сім’єю. Не люблять багато шуму і гучних звуків, дуже чутливі і потребують взаємної любові.

Шотландська вівчарка любить багато гратися і їй може бути неважливо, у що. Головне, щоб їй показувати свою увагу і турботу.

Нерідко собаки використовуються як няньки для дітей, бо дуже люблять з ними проводити час і їх захищати. Улюбленці потребують багато контактів зі своїми господарем, тому вони не підходять для тих, хто багато часу проводить на роботі чи у роз’їздах.

Догляд

Собаки витривалі до будь-яких погодних умов, навіть до найнижчих температур, адже їхня шерсть доволі тепла. Можуть жити в міській квартирі і почувати себе затишно. З таким же ентузіазмом можуть проводити цілий рік на вулиці біля дому у вольєрі.

Шерсть потрібно розчісувати двічі на тиждень, підстригати регулярно кігті, перевіряти на чистоту вуха і очі.

Якщо жити з шелті у квартирі, то приблизно три години в день треба приділяти прогулянці на свіжому повітрі і фізичним навантаженням.

Приємним бонусом є те, що шерсть собак не має природного собачого запаху. Купання треба проводити приблизно кожних 2-3 місяці спеціальним шампунем.

Дресирування

Тренувати шелті має лише одна людина — найкраще, якщо це буде його господар. Тільки так можна навчити його різним командам. Ідеальний час для того, щоб почати проводити навчання — від 2 до 4 місяців.

У собак є намір постійно догоджати своєму господарю, тому вони завжди будуть старатися виконувати всі команди і швидко запам’ятовувати інформацію. Не скупіться на похвалу і підтримку для собак: їм це дуже подобається і буде для них додатковою мотивацією.

Шелті люблять показувати людям різні трюки і щоб на них звертали увагу. Тому для тренувань можна обрати місце, де ви не будете самі.

Поширені захворювання

Шелті мають міцне здоров’я, але все ж можуть хворіти на дисплазію суглоба, катаракту, епілепсію, а також трапляється хвороба Вілленбранда-Діана.

Харчування

Раціон має бути збалансований. Шелті з радістю буде їсти рисову, вівсяну кашу, гречку. Також важливо годувати м’ясом (найкраще сирим), рибою (морською), фруктами (корисно давати груші, яблука, банани), але не кислими. Бажано не давати ягоди. Молоко рекомендується не давати, а заміняти на сир, кефір, ряжанку.