Відсутність шерсті сфінкса компенсується його чудовою особистістю. Сфінкс – це одна з найбільш ніжних і веселих домашніх кішок, яка буде прекрасним компаньйоном свого господаря або господині. Це доброзичлива, любляча і віддана порода, яка може слідувати по дому за своїм власником і намагатися долучатися до того, що він робить. Ця кішка буде хапатися за будь-яку можливість присісти господареві на плече або згорнутися калачиком у нього на колінах.
Походження | Канада |
Розмір | Коти 27-30 см Кішки 25-28 см |
Вага | Коти 3,5-6 кг Кішки 2,5-5 кг |
Тип шерсті | Безшерстий |
Забарвлення | Біле, чорне, шоколадне, блакитне, кремове, цинамонове, лавандове, таббі, черепахове (однотонне або з плямами будь-якого кольору) |
Стиль життя | В приміщенні |
Тривалість життя | 9-15 років |
Класифікація FIFe | Категорія III: “Короткошерсті та сомалі Позначення породи – SPH |
Класифікація WCF | Група 3: “Короткошерсті” Позначення породи – SPH |
Класифікація TICA | SX |
Група | Безшерсті (лисі) кішки, кішки для алергіків (гіпоалергенні), кішки для квартири (слухняні) |
Вартість | $1300-1600 |
Сфінкс — лиса порода кішок, яка з’явилася в 1966 році в Канаді. У посліді домашніх короткошерстих кішок було знайдене кошеня без шерсті, яке було результатом генетичної мутації. У дорослому віці це кошеня було схрещене з короткошерстою кішкою. В результаті також народилися кошенята без шерсті, які були схрещені між собою. Так, перехресне схрещування цих лисих котів тривало до тих пір, поки на світ не з’явився сучасний сфінкс.
Тривалі експерименти дали можливість не просто отримати нову дивовижну породу, але і сприяли розширенню генофонду для створення генетично витривалої породи кішок. Багато років різні асоціації не поспішали визнавати породу сфінксів. Це пов’язували з існуванням лише невеликої популяції породи. Крім того, кошенята були дуже вимогливі у догляді та спочатку рівень їх виживання був дуже низький. Згодом заводчики навчилися забезпечувати їм належний догляд, більше розібралися в самій породі. Вже у 2002 році Асоціація любителів кішок прийняла сфінксів для участі в змаганнях в чемпіонському класі, інші асоціації кішок швидко взяли з них приклад. На сьогодні порода визнана багатьма асоціаціями.
Хоча незвичайна зовнішність сфінксів привертає увагу, водночас багатьох вона відштовхує. Сфінкс — кішка середнього розміру з м’язистим тілом і дивовижною зовнішністю. Цього вихованця можна відрізнити по безшерстій, зморшкуватій шкірі та великих вухах, які схожі на вуха кажана.
Голова у сфінкса трикутної форми. Характерними рисами кішками також є великі широко розставлені очі та чітко окреслені вилиці. Ці кішки дуже схожі на тих, які зображені в давньоєгипетській культурі. Саме цей факт надихнув заводчиків на те, щоб назвати породу сфінксом.
На перший погляд, сфінкс здається повністю лисим, але якщо придивитися зблизька, то можна виявити дуже тонкий, короткий шар пуху. Саме наявність цього пуху робить шкіру кішки замшевою на дотик. Попри відсутність шерсті, у сфінкса є своє забарвлення, яке закладене в пігментації шкіри. Забарвлення і плями можуть бути практично будь-якого кольору або мати будь-який малюнок, включаючи однотонний, смугастий або черепаховий.
Відсутність шерсті сфінкса компенсується його чудовою особистістю. Сфінкс — це одна з найбільш ніжних і веселих домашніх кішок, яка буде прекрасним компаньйоном свого господаря або господині. Це доброзичлива, любляча і віддана порода, яка може слідувати по дому за своїм власником і намагатися долучатися до того, що він робить. Ця кішка буде хапатися за будь-яку можливість присісти господареві на плече або згорнутися калачиком у нього на колінах. Сфінкс зазвичай добре ладнає з дітьми та іншими домашніми тваринами.
Це енергійний кіт-акробат, який любить виставляти себе напоказ і вивертатися в найнесподіваніші пози. Йому аби звернути на себе увагу! У сфінкса несподіване почуття гумору, яке часто суперечить його суворому виразу обличчя.
Сфінкс — це виключно домашня кішка. Оскільки її шкіра відкрита, кішку потрібно захищати від холоду та інших зовнішніх впливів, які можуть її пошкодити. Це не означає, що кішку не можна вигулювати, робити це потрібно особливо уважно та обережно.
Відсутність шерсті у сфінкса зовсім не говорить про те, що догляд за кішкою буде простим. Насправді все навпаки. Оскільки тіло сфінкса виділяє жир, його потрібно часто купати — зазвичай достатньо одного разу на тиждень. Якщо його не мити, шкіра стає настільки жирною, що сфінкс залишає плями всюди, де він сідає або лягає.
Також частого чищення вимагають вуха, оскільки в них досить швидко накопичується бруд. Чистка вух для сфінкса — це не болючий процес, її потрібно проводити виключно в косметичних цілях. Крім того, потрібно перевіряти та при наявності відкладень чистити ніс і очі, а також обрізати кігті. Ці гігієнічні процедури рекомендується робити раз на тиждень після купання.
Кішки-сфінкси — це активна порода, представники якої потребують фізичної та розумової стимуляції. Вони можуть і будуть розважати самі себе завдяки своєму високому інтелекту, але водночас вони будуть розвиватися завдяки увазі та турботі з боку власників. Вихованцеві потрібно забезпечити різну фізичну активність у вигляді ігор, в яких можна використовувати іграшки. Сфінкс любить лазити та підійматися на висоту, тому корисним для нього буде будиночок для лазіння.
Сфінкси — це дуже розумні кішки, які будуть чітко дотримуватися всіх правил поведінки в будинку. Головне дати їм зрозуміти, хто в домі господар, і тоді труднощів у вихованні не виникне. Якщо вже так сталося, що кіт напакостив, ні в якому разі не можна карати його і застосовувати силу. Краще вже спробувати пояснити кішці, що вона зробила не так. Те, що вона не вміє розмовляти, ще не означає, що вона нічого не розуміє.
Сфінкси — це в цілому здорові кішки, тривалість життя яких становить від 9 до 15 років. Для підтримки та збереження здоров’я потрібно забезпечити їм належний догляд, а також регулярно відвідувати ветеринара для профілактичних оглядів.
Найбільш поширеними серед сфінксів є стоматологічні захворювання, проблеми зі шкірою, проблеми з серцем. Найбільш поширене захворювання серця серед сфінксів — це гіпертрофічна кардіоміопатія. Шкіра сфінкса може бути дуже жирною, що найчастіше пов’язано з неправильним харчуванням. Щоб відрегулювати виділення шкірного жиру, досить скоригувати харчування кішки.
Канадські сфінкси спалюють багато енергії, тому їм потрібно більше їжі, ніж звичайним кішкам. Їдять дуже швидко і в основному все, але потрібно стежити за тим, щоб не перегодовувати кішку. Харчування сфінкса може складатися як з промислових кормів, так і з натуральної їжі. Також можна практикувати змішане харчування.
Промисловий корм для сфінкса потрібно вибирати якісний. Він повинен складатися з м’яса не менше, ніж на третину. З натуральних продуктів кішку можна годувати відвареним нежирним м’ясом або відвареною морською рибою без кісток, відвареною печінкою, кашами, овочами та фруктами, кисломолочними продуктами в невеликих кількостях. З м’яса рекомендується давати курку, кролика і яловичину. М’ясо або риба повинні бути присутніми в раціоні щодня. Сфінкси дуже багато п’ють, тому потрібно подбати про те, щоб у них постійно був доступ до свіжої питної води.