Сербський Гончак

На своїй батьківщині сербського гончака використовують найчастіше як мисливського собаку, а не як домашнього улюбленця. Протягом довгих років він показав себе як вірний друг і помічник, якому варто довіряти. Як і інші представники гончаків він поєднує в собі гострий нюх, уважність і швидкість. Також балканський гончак володіє гучним і дзвінким гавкотом.

Фото породи

Історія походження

Заведено, що предками сербських гончаків були грецькі гончаки, яких фінікійці привезли на Балкани ще у XVIII столітті. З ними вони виходили в гори та полювали на ведмедів, рисей і вовків. Детальний опис і популярність порода отримала лише у XX столітті, тоді вона мала назву — «югославський гончак». Купці й мисливці використовували гончака як незмінного помічника в полюванні як на дрібну дичину, так і на велику.

Приблизний варіант стандарту був запропонований ще у 1924-му році, але його відхилили. Офіційне визнання Міжнародною кінологічною федерацією та стандарт породи прийнятий у 1940-му році. Тоді ж затвердили вже нову назву — «балканський гончак». Але незабаром назва була змінена ще раз. Через розпад Югославії у 1996-му році порода нарешті отримала свою незмінну назву, яка використовується і сьогодні — сербський гончак. Попри свою багаторічну історію, сербський гончак практично невідомий за межами батьківщини. Зустріти чистокровного представника породи поза балканськими країнами майже неможливо.

Зовнішній вигляд

Сербський гончак — компактний собака середнього розміру з добре розвиненою мускулатурою. Витончений вигляд, наполегливість і природжена сила мисливця — головні риси балканського гончака. Корпус злегка подовжений, живіт підтягнутий. Голова невелика. Морда клиноподібної форми та довга, але трохи коротше черепа. Череп округлий. Очі овальні та обов’язково темного кольору. Вуха великі, висячі, середньої довжини (досягають лінії вилиць). Шия сильна, трохи опукла. Потужні кінцівки. Енергійна і вільна хода.

Хвіст шаблевидної форми, опущений донизу й звужується у кінці. Груба та коротка шерсть із густим підшерстям. Допустиме забарвлення від жовтувато-червоного до яскраво-рудого з обов’язковим чорним чепраком. Відповідно до стандарту породи, чорне забарвлення має доходити до голови й утворювати з обох сторін на скронях дві чорні мітки.

Характер

На своїй батьківщині сербського гончака використовують найчастіше як мисливського собаку, а не як домашнього улюбленця. Протягом довгих років він показав себе як вірний друг і помічник, якому варто довіряти. Як і інші представники гончаків він поєднує в собі гострий нюх, уважність і швидкість. Також балканський гончак володіє гучним і дзвінким гавкотом. А це означає, що він стане в пригоді на полюванні, але зовсім не підійде для життя у квартирі, де точно набридне вашим сусідам.

Характер у сербського гончака слухняний та врівноважений. З дітьми ладнає відмінно, буде для них найласкавішим і ніжним улюбленцем. До незнайомців ставиться насторожено, а до кішок трохи вороже. Не лякайтеся, у цьому вам допоможе рання соціалізація, яка просто необхідна сербському гончаку. Також в силу своєї активності балканський гончак потребує певних фізичних навантажень і тривалих прогулянок.

Догляд

Сербський гончак пристосований до життя в будь-яких умовах, тому догляд за ним зводиться до мінімуму. Догляд за короткою шерстю вихованця простий — вичісуйте її раз у декілька тижнів спеціальної жорсткою щіткою.

Не забувайте також про стандартні гігієнічні процедури: очищуйте очі та вуха, також кожні два тижні перевіряйте їх загальний стан, адже від цього залежить здоровий вигляд і самопочуття вашого вихованця. Кігті досить обрізати раз на місяць, якщо вони не сточуються самостійно. У разі будь-яких відхилень, запалень або інфекцій — негайно зверніться до ветеринара.

Дресирування

Як і всі мисливські породи, сербський гончак має непогану схильність до дресирування, але може показати свою впертість у виконанні команд. Завдяки розвиненому інтелекту та хорошій пам’яті виховання балканського гончака не буде складним. Але для досягнення результату вам необхідно приділити багато уваги вихованцеві й проявити наполегливість.

Придумайте власний план навчання собаки, який буде містити достатню кількість ігор, заохочення та закріплення команд. Сербський гончак абсолютно невтомний. Позитивний настрій з активними іграми — це саме те, що посприяє швидкому засвоєнню необхідних навичок.

Поширені захворювання

Представники балканських гончаків мають характерне для всіх мисливських порід міцне здоров’я та хороший імунітет. Вони витривалі й сильні, і не мають схильності до важких спадкових захворювань. Через будову вух можливий лише розвиток отиту.

Харчування

Сербські гончаки були вирощені у важких умовах і використовувалися як «робочі конячки» для видобутку їжі. Вони не схильні до алергічних реакцій і абсолютно невибагливі в їжі. Раціон та годування повинні бути збалансованими й регулярними. Нестача поживних речовин і вітамінів погано позначиться на загальному стані вихованця, що може привести до занепаду сил і розвитку хвороб.