Сейшельська Довгошерста

Сейшельські кішки мають багато схожих рис характеру з сіамськими. Вони розумні та товариські, у сейшельських кішок завзята, грайлива поведінка і яскравий характер. Сейшельці дуже цікаві, тому вони люблять досліджувати все навколо. Сейшельські кішки – це кішки-екстраверти. Це орієнтована на людей порода, яка насолоджується їхньою компанією і завжди має з ними теплі відносини.

Фото породи

Історія походження

Хоч і назва довгошерста сейшельська кішка натякає на те, що вона родом з Сейшельських островів, з’явилася ця порода в Великобританії. Виведенню породи поклала початок заводчиця Патрісія Тернер, яка надихнулась журналами про подорожі дослідників. На сторінках кольорових журналів розповідали про породу кішок з унікальними варіаціями шерсті з кольоровим малюнком, що мешкають на Сейшельських островах. У 1980-х роках Патрісія спробувала відтворити зовнішній вигляд кішки, що живе на островах. В результаті схрещування двоколірних східних кішок з сіамськими та орієнтальними була створена порода, яка відповідала опису місцевої породи Сейшельських островів. Саме тому порода була названа сейшельською кішкою.

Спочатку ці кішки не визнавалися окремою породою, але вони були зареєстровані як експериментальні кішки з непізнаним забарвленням. Через тривалий час заводчикам вдалося виконати вимоги, щоб представити породу на виставці TICA в 1983 році та на виставці FIFe. На останній сейшельська кішка була визнана окремою породою.

Зовнішній вигляд

Сейшельська кішка — це порода з довгою шерстю, яка належить до сімейства східних кішок. За зовнішнім виглядом вона схожа на сіамську кішку, але на відміну від сіамської має білий колір шерсті. Забарвлення у довгошерстої сейшельської кішки може бути різним — білим з кольоровими плямами по всьому тілу, білим з кольоровими плямами на хвості, голові та лапах, білим з кольоровим забарвленням на хвості та на голові.

Вона середнього розміру, струнка, елегантна, еластична і з хорошою мускулатурою. У сейшельської кішки тонкі й довгі кінцівки, клиноподібна голова, великі вуха, широкі біля основи та закруглені на кінчиках. Очі мигдалеподібної форми нахилені до носа. Колір очей — яскраво-синій, що є відмінною рисою породи.

Характер

Сейшельські кішки мають багато схожих рис характеру з сіамськими. Вони розумні та товариські, у сейшельських кішок завзята, грайлива поведінка і яскравий характер. Сейшельці дуже цікаві, тому вони люблять досліджувати все навколо.

Сейшельські кішки — це кішки-екстраверти. Це орієнтована на людей порода, яка насолоджується їхньою компанією і завжди має з ними теплі відносини. Сейшельці воліли б проводити більшу частину свого часу з членами сім’ї, в якій живуть. Вони люблять спати зі своїм власником і годинами сидіти у нього на колінах. Водночас сейшельські кішки з недовірою ставляться до незнайомців, яким нелегко заслужити їх прихильність.

Догляд

Як і інші східні породи кішок, сейшельські кішки не вибагливі у догляді. В першу чергу потрібно забезпечити догляд за шерстю сейшельських кішок — її потрібно регулярно вичісувати, щоб видалити відмерлі шерстинки та запобігти сплутуванню. Також необхідно щодня оглядати очі вихованця, щоб не допустити інфекції. Сейшельці можуть бути цікавими та допитливими, тому буде правильним захистити кішку, зберігаючи небезпечні та гострі предмети замкненими в шафі далеко від бешкетних лап. Сейшельці — це кішки-енерджайзери, тому потрібно подбати про наявність достатнього простору у квартирі. Вигулювати кішку цієї породи потрібно на повідці, тому що вона схильна до втеч.

Виховання

Сейшельська довгошерста кішка в цілому добре піддається вихованню. Її легко привчити до лотка, кігтеточки та мисці для годування. Водночас їх практично неможливо привчити до окремого спального місця, оскільки сейшельці дуже люблять проводити ночі зі своїм власником. Оскільки ця кішка дуже активна, з нею потрібно грати та навіть можна навчити виконувати нескладні команди та трюки. У навчанні командам допоможуть різного роду іграшки.

Поширені захворювання

Сейшельська довгошерста кішка — це відносно нова експериментальна порода, тому її захворювання вивчаються досі. Найбільш поширеними захворюваннями серед сейшельських кішок є такі, як катаракта, амілоїдоз і гіпертрофічна кардіоміопатія. Ці патології сейшельці успадкували від сіамських котів.

Крім того, у сейшельських кішок може бути діагностовано цукровий діабет. Симптомами цукрового діабету у представників цієї породи може бути різкий набір або втрата ваги, постійна спрага, часте ходіння на лоток, смуток в очах і млявість без видимої причини. У разі появи хоча б одного із симптомів потрібно негайно відвезти вихованця до ветеринара.

Харчування

Сейшельські довгошерсті кішки мають потребу в гарному харчуванні, яке є запорукою успішного розвитку цієї породи. Котів можна годувати сухим промисловим кормом, який буде містити велику кількість білка.

У разі годування натуральною їжею, основу раціону має становити м’ясо, оскільки воно є головним джерелом білка. Їжа повинна бути з низьким вмістом вуглеводів. Іноді кішці можна давати овочі, але не варто робити це щодня. Вода дуже важлива для будь-якого вихованця, тому необхідно забезпечити сейшельській кішці доступ до чистої та свіжої води.