Мареммський Гончак

Як домашнього улюбленця мареммського гончака можна зустріти не часто. Це виключно мисливський собака з волелюбним характером. Він відмінно пристосований до складних погодних умов та полювання на будь-якій місцевості. Для гончака зовсім не проблема пробратися навіть крізь густі ліси й водойми, тільки щоб принести власнику здобич. Як і всі представники гончаків сегуджіо мареммано володіє дзвінким і гучним гавкотом, що допомагає йому йти по сліду.

Фото породи

Історія походження

Формування породи бере свій початок ще з 1800-го року. Саме тоді на західному узбережжі Апеннінського півострова, у географічній області Маремма, виявили перших представників породи. Не складно здогадатися, що назву порода отримала саме завдяки цій місцевості. Сегуджіо мареммано був дуже популярним собакою серед італійських мисливців того часу. Його вважали найвірнішим помічником і використовували його інстинкти в полюванні на лисиць і кабанів.

На жаль, до нас дійшло не так багато відомостей про мареммського гончака, бо досить довгий час породу зовсім не хотіли визнавати. В Італії з 1930-го року цінителі породи намагалися зробити все можливе, щоб порода нарешті була офіційно зареєстрована. Мареммського гончака «створили» прості мисливці регіону Тоскана, схрестивши невідомих вуличних псів з мисливськими собаками. Саме цей факт довгі роки зупиняв визнання породи.

Сегуджіо мареммано отримала офіційне визнання Міжнародною кінологічною федерацією і власний стандарт породи тільки у 2018-му році. Це сталося завдяки президенту спеціалізованого клубу гончаків Італії — ветеринару доктору Босіо. До 2018-го року порода була зареєстрована лише в Італійському кеннел клубі. Тоді там налічувалося близько 6600 особин. Мареммський гончак досить популярний на своїй батьківщині, проте майже невідомий за межами країни.

Зовнішній вигляд

Головною особливістю мареммського гончака вважається його компактність. Він відрізняється від свого найближчого родича, італійського гончака, саме розміром. Сегуджіо мареммано — собака середнього розміру з витонченою статурою. Формат прямокутний, корпус злегка розтягнутий. Велика голова, зморшки відсутні. Очі овальної форми, обов’язково темного кольору з дуже уважним поглядом. Вуха трикутної форми, висячі й прилягають до вилиць, біля основи широкі. Шия сильна і за формою нагадує усічений конус. Добре розвинені груди. Міцні та м’язисті кінцівки. Хвіст посаджений високо, у кінці звужується. Шкіра тонка і без характерних складок.

Шерсть буває як коротка, так і жорстка. Короткошерстий варіант породи з щільною, гладкою і блискучою шерстю, довжиною 1,5 см. Жорсткошерстий варіант — також щільна, але переважно кудлата шерсть, довжиною 3-4 см. Забарвлення допустиме руде, палеве, жовтувато-коричневе, тигрове, чорно-підпале. Також можливі білі плями на кінцівках, шиї, грудях, лобі та кінчику хвоста.

Характер

Як домашнього улюбленця мареммського гончака можна зустріти не часто. Це виключно мисливський собака з волелюбним характером. Він відмінно пристосований до складних погодних умов та полювання на будь-якій місцевості. Для гончака зовсім не проблема пробратися навіть крізь густі ліси й водойми, тільки щоб принести власнику здобич. Як і всі представники гончаків сегуджіо мареммано володіє дзвінким і гучним гавкотом, що допомагає йому йти по сліду.

Мареммський гончак відмінно працює як самостійно, так і в зграї. Не забувайте, що гончак вимагає тривалих прогулянок і активного способу життя. Він звик витрачати усю свою енергію і не сидіти на місці. Порода підійде тільки для утримання у власному будинку. У квартирі буде незручно, бо сегуджіо мареммано необхідно багато місця. Також він дуже прив’язується до господаря і важко переноситиме довгу розлуку.

Догляд

Сегуджіо мареммано абсолютно невибагливий в догляді та вважається дуже самостійним собакою. Його шкіра та шерсть генетично підкована на самоочищення (через схильність до «вуличного» життя і частого полювання). Однак це зовсім не означає, що вам не потрібно доглядати за вихованцем.

Дотримуйтеся стандартних гігієнічних рекомендацій, щоб загальний вид і стан вихованця був здоровим. Линяння у породи сезонне, а це значить, що досить вичісувати собаку раз у декілька тижнів. Особливої​​ уваги потребують вуха собаки, бо там може скупчуватися зайва волога та бруд. Очищуйте вуха й очі вихованця кілька разів у 10-12 днів. Кігті найчастіше сточуються самостійно, якщо цього недостатньо, то підрізайте їх раз на місяць.

Дресирування

Мареммський гончак — це надзвичайно активний собака, який має непогану схильність до дресирування. Але водночас він дуже впертий, що може стати певною проблемою в навчанні. Пам’ятайте, що починати дресирування слід поступово і йти від найпростіших команд до складних.

Найважливішим моментом в дресируванні сегуджіо мареммано є первинне встановлення контакту і будова довірчих взаємин. Не перенавантажуйте вихованця і не вимагайте від нього занадто багато. Позитивний настрій, наполегливість і терпіння — це те, що буде не зайвим у вихованні мареммського гончака.

Поширені захворювання

Сегуджіо мареммано володіє неймовірно міцним імунітетом, витривалістю і стійкістю до багатьох спадкових захворювань. Довгі дослідження породи не виявили ніякої схильності до різного роду хвороб.

Харчування

Від раціону вашого вихованця залежить його здоров’я і правильне формування кістяка. Тому харчування мареммського гончака має бути максимально збалансованим і містити всі необхідні вітаміни.