Бретонський Рудуватий Грифон

Бретонський Рудуватий Грифон

Бретонський рудуватий грифон — волелюбний і самостійний собака із замкнутим і стриманим характером. Грифон одночасно спокійний і сміливий. Це мужній, сильний і стійкий пес з відмінним чуттям мисливця. Зазвичай тримається особняком. Попри це, вихованець швидко прив’язується до членів сім’ї й дуже відданий своєму господареві.

Інформація про породу

Інша назваРудий бретонський грифон, бретонський рудий гончак
ПоходженняФранція
ЗрістСамці 50-56 см
Самки 48-52 см
Вага18-22 кг
ШерстьГруба, порівняно коротка
ЗабарвленняРуде: відтінки від пшенично-золотистого до інтенсивно рудого
Тривалість життя10-12 років
Класифікація МКФГончаки та споріднені породи
ГрупаМисливські собаки, собаки для дітей
Вартість$400-1300

Фото породи

Історія походження

Бретонський рудуватий грифон з’явився дуже давно, ще в Середньовіччі. Перша згадка про породу датується 1570 роком. Вперше вона зустрічається в книзі французького правителя Карла IX під назвою «Королівське полювання».

Сучасна порода виникла від великого грифона, який славився полюванням на вовка. Собака проявляв себе дуже добре, що призвело до скорочення популяції вовків. Так, до 1885 року, бретонський рудуватий грифон став нечисленною породою через відсутність потреби в полюванні. Любителі цього собаки не дали йому зникнути, схрещуючи його з великим вандейським грифоном.

Пізніше за допомогою грифона почали полювати на зайця, лисицю, кабана. Стандарт породи прийняли лише в 1951 році, хоча він був розроблений ще за 30 років до цього.

Зовнішній вигляд

Бретонський рудуватий грифон — собака міцної статури. Груди широкі, ребра округлі, живіт підтягнутий. Спина також широка і коротка, м’язиста. Шия гриффона коротка і потужна. На ній сидить велика стосовно корпусу голова. Череп не плаский, виражений потиличний горб. Мочка носа чорна або темно-коричнева.

Вуха гострі, посаджені на рівні очей і звисають до мочки. Очі темно-карі. Кінцівки собаки міцні, з компактними лапами. Товстий біля основи хвіст собака несе вільно.

Характер

Бретонський рудуватий грифон — волелюбний і самостійний собака із замкнутим і стриманим характером. Грифон одночасно спокійний і сміливий. Це мужній, сильний і стійкий пес з відмінним чуттям мисливця. Зазвичай тримається особняком. Попри це, вихованець швидко прив’язується до членів сім’ї й дуже відданий своєму господареві. До чужинців навпаки звикає довго і ставиться з підозрою.

Догляд

Бретонський рудуватий грифон може жити як у квартирі, так і за містом. Звичайно краще вихованцеві буде в просторому вольєрі. В обох випадках потрібні постійні фізичні навантаження і прогулянки на свіжому повітрі.

Шерсть коротка і не вибаглива у догляді. Досить регулярно вичісувати її спеціальною щіткою. Після полювання в заростях уважно оглядайте вихованця і видаляйте з вовни колючки та інше сміття. Особливої ​​уваги потребують вуха собаки, яким необхідні постійні огляд і чищення.

Дресирування

Бретонський рудуватий грифон — розумний і наполегливий собака. Завдяки цим якостям добре піддається дресируванню. Але через важкий впертий характер до собак цієї породи потрібний правильний підхід. Необхідно послідовне суворе виховання і наполегливе дресирування. Будьте готові до прояву впертості, але головне не проявляйте грубість стосовно свого улюбленця. Комплексний підхід в навчанні та вихованні зробить з собаки успішного мисливця і вірного компаньйона.

Поширені захворювання

Бретонський рудуватий грифон — сильний собака з міцним здоров’ям. Спадкові захворювання йому не властиві. Поширені недуги такі:

  • дисплазія кульшового суглоба;
  • рак молочної залози;
  • інфекційні захворювання вух.

При використанні готових кормів уважно вивчайте їх склад. До раку молочної залози може призвести високий вміст в собачому харчуванні жіночого гормону — естрогену. Для уникнення отитів потрібно регулярно чистити улюбленцю висячі вуха, схильні до запалень. Не варто запускати цей процес для уникнення глухоти собаки.

Харчування

Бретонський рудуватий грифон потребує повноцінного і правильного харчування. Основну частину раціону має становити пісне м’ясо. Його денна порція для вихованця становить близько 350-400 грам. Не забувайте про овочі, крупи та зелень. Давайте улюбленцю капусту, моркву, буряк, картоплю. У страви додавайте кухонну сіль, зелень, кісткове борошно. Ці інгредієнти підвищать вітамінно-мінеральну цінність їжі. Важливо зменшити кількість жирів в раціоні собаки. Абсолютно непридатна для чотирилапих така людська їжа, як солодощі, копченості, маринади.