Раґамаффін

Раґамаффіни – дуже ніжні кішки, свого роду декоративні. Вони відомі своєю лагідною вдачею, м’яким характером і винятковою приязністю. Цим кішкам йде на користь спілкування з людьми, вони дуже люблять обніматися, причому так сильно, що просто тануть в руках господаря. Улюблене заняття раґамаффінів – це зручне лежання, не дарма їх ще називають диванними хіпі.

Фото породи

Історія походження

Шукаєте любов? Тоді не пропустіть раґамаффіна! Нова американська порода кішок раґамаффін отримала визнання зовсім недавно — у 2011 році. Своїй появі на світ ці тварини зобов’язані американській заводчиці Енн Бейкер. Раґамаффіни дуже нагадують кішок породи регдол, що не дивно. У 1994 році шляхом схрещування персів, бірманських, ангорських і домашніх короткошерстих кішок з регдолами — на світ з’явилися “обшарпанці”. З англійської назва породи ragamuffin cat перекладається як халамидник. Таку веселу назву жартома придумали члени комітету із затвердження породи, і всім іншим воно дуже сподобалося!

Відшукати раґамаффіна на пострадянському просторі досить важко, ця порода кішок вкрай рідко зустрічається на пострадянському просторі. Купити представників цієї породи дорого, а організувати транспортування досить складно. Тільки справжні цінителі готові витратити час і гроші, щоб роздобути цього пухнастика у свої руки.

Зовнішній вигляд

Раґамаффін — одна з найбільших порід кішок, розміром з собачку, важать представники цієї породи від восьми кілограмів і більше. Веселощів додає не тільки їх розмір — раґамаффіни протягом чотирьох років залишаються кошенятами. Рівень привабливості та “мімімішності” чотирирічного кошеняти зашкалює!

У раґамаффінів шовковиста шерсть середньої довжини, забарвлення може бути найрізноманітнішим. Всі кошенята народжуються білими, тільки з віком їх шерсть забарвлюється в різні кольорові малюнки. Раґамаффін — власник довгого конусоподібного пухнастого хвоста. Великі мигдалеподібні очі надають їм чарівності.

Характер

Раґамаффіни — дуже ніжні кішки, свого роду декоративні. Вони відомі своєю лагідною вдачею, м’яким характером і винятковою приязністю.

Цим кішкам йде на користь спілкування з людьми, вони дуже люблять обніматися, причому так сильно, що просто тануть в руках господаря. Улюблене заняття раґамаффінів — це зручне лежання, не дарма їх ще називають диванними хіпі. Чим більше ви носите їх на ручках, а це справа не з легких, тим щасливіше вони стають.

Прив’язуються до всіх членів сім’ї, особливо до дітей, якщо ті до них ласкаві. З іншими домашніми вихованцями уживаються добре, за умови, що їх ніхто не щемить і не ображає.

Догляд

Доглядати за раґамаффіном досить легко. Попри те, що у цих кішок густа і досить довга шерсть, вона не скочується. Щоб вихованець мав гарний вигляд, досить щотижневого вичісування. За чистотою вух потрібно стежити кожен день, видаляти бруд, що накопичився, м’якою ганчіркою. Кігті вихованця підрізати слід два рази на місяць.

Раґамаффін — це абсолютно домашній котик, вважає за краще сидіти в затишній квартирі, ніж бігати вулицею. Його можна вигулювати на повідці, але будьте обережні, якщо раґамаффіну не сподобається кіт, який зустрівся йому по дорозі — наближається серйозна сутичка.

Виховання

Раґамаффін готовий вчитися, але в міру. Спокійно може відгукуватися на своє ім’я, розучить кілька акробатичних трюків. Лазіння по шторах, знищення шпалер і перевертання сміттєвого відра — маленький раґамаффін може пустувати. Тому рання соціалізація для представників цієї породи має бути присутня обов’язково. На щастя, пояснювати, як користуватися котячим туалетом, два рази не доведеться. Раґамаффін не залишатиме після себе калюжі на підлозі.

Поширені захворювання

Раґамаффіни вважаються породою з хорошим імунітетом, у яких не спостерігається безліч генетичних або інших проблем. Проблем зі здоров’ям у породи всього кілька: полікістоз нирок, який перейшов у спадок від перських кішок і гіпертрофічна кардіоміопатія. У першому випадку процес незворотній, і все, що можна зробити при ранній діагностиці, це уповільнити його перебіг. При поганій роботі серця відбувається ущільнення стінок шлуночків, результатом якого стає серцева недостатність.

Раґамаффіни — великі любителі добре поїсти, тому схильні до дуже швидкого набору ваги. Аби власними руками не привести вихованця до ожиріння, дуже важливо правильно вибудувати дієту вихованця. Потрібно враховувати й без того чималі розміри та схильність до повноти. Можуть спокійно прожити у тверезому розумі та здоровій пам’яті понад 15 років.

Харчування

При неправильно складеному раціоні представники цього сімейства швидко перетворюються в кішок розміру плюс сайз. Фелінологи рекомендують перевести вихованця на сухі корма, розроблені для особин зі зниженою руховою активністю та уповільненим метаболізмом. Бажано вибирати такий корм, до складу якого не входять пшениця, соя і кукурудза. Кішку також необхідно забезпечити мискою з фільтрованою водою, тому, що вода з-під крана провокує у раґамаффінів відкладення солей.

Якщо ви зважилися перевести раґамаффіна на натуральну їжу, приготуйтеся зіткнутися зі складнощами. Раціон потрібно підібрати таким чином, щоб їжа не спрацювала як “погладшувач”. Обсяг порції слід зменшувати, і систематично проводити зважування. Деякі заводчики пропагують меню на основі вологих консервів, калорійність яких, в порівнянні з сухим кормом, в рази нижче.