Собака спокійний, врівноважений, самостійний, з високим інтелектом. Вміє сам приймати рішення. Чесно виконує свій обов’язок, вірний своєму господарю і рідко коли потребує додаткових тренувань, оскільки добре розуміє всі команди. Небезпечні до незнайомців, бо насторожено ставляться до чужих людей і завжди захищають свою територію.
Інша назва | Польська підгалянська вівчарка, татранська вівчарка |
Походження | Польща |
Зріст | Самці 65-70 см Самки 60-65 см |
Вага | Самці 55-70 кг Самки 45-55 кг |
Шерсть | Двошарова; складається з розвиненого м’якого підшерстка і жорсткого волосу середньої довжини, який може бути як прямим, так і хвилястим |
Забарвлення | Біле |
Тривалість життя | 14-15 років |
Класифікація МКФ | Собаки-вівчарі та собаки-скотарі (крім швейцарських собак-скотарів) |
Група | Сторожові собаки |
Вартість | $350-1500 |
Підгалянська вівчарка родом з польських гір (Високі Татри), де вона спершу займалась тим, що пасла велику рогату худобу та овець, виконувала функції вівчарів. Завдяки своїм великим розмірам вони легко могли налякати вовків і захистити своє стадо. Після Другої світової війни вчені почали цілеспрямовано розводити породу.
Зараз, після довгих років, підгалянська вівчарка використовується для охорони, перевезення, захисту. Популярна не лише у себе на батьківщині — в Польщі, а й у містах США, Канади та в європейських країнах.
Підгалянська вівчарка дуже красива, білосніжна і гармонійна. Пропорційні частини тіла роблять її дуже благородною і сильною. Тілобудова міцна.
Шерсть складається з двох шарів: ніжного підшерстка і жорсткої шерсті середньої довжини, яка може бути як прямою, так і хвилястою. На шиї та грудях шерсть трохи довша.
Забарвлення може бути як ідеально біле, так і світло-кремове. Висота різниться в залежності від статі. Самці мають близько 65-70 см, самки — 60-65 см. Вага також відрізняється: у самців — 55-70 кг, самок — 45-55 кг.
Собака спокійний, врівноважений, самостійний, з високим інтелектом. Вміє сам приймати рішення. Чесно виконує свій обов’язок, вірний своєму господарю і рідко коли потребує додаткових тренувань, оскільки добре розуміє всі команди.
Небезпечні до незнайомців, бо насторожено ставляться до чужих людей і завжди захищають свою територію. Швидко звикають до всіх членів сім’ї, люблять дітей і готові з ними постійно бавитися і їх захищати.
Рідко гавкають на чужих, частіше просто попереджають злісним гарчанням. Польська підгалянська вівчарка має потребу в добродушній атмосфері, спокої та хорошій сім’ї. Темперамент у собаки спокійний, розумний і вона завжди в стані бойової готовності.
Підгалянська вівчарка потребує постійного руху. Вона звикла до свободи на великій території, тому з нею потрібно часто гуляти. Жити у квартирі їй буде дуже тісно, найкраще — у будинок, де вона зможе багато часу проводити на вулиці або ж у вольєрі. Активні прогулянки та навчання дуже важливі для підгалянської вівчарки.
Шерсть собаки потрібно вичісувати двічі на тиждень, коли процес линяння — тоді двічі на день. Білий колір собаки може налякати господарів перспективою частого купання, однак, насправді це не так. Шерсть підгалянської вівчарки очищується сама, тому купати їх потрібно не частіше 4-7 разів на рік.
Собаки не потребують додаткового вивчення команд для охорони, тому що ці якості у них є з народження. Для того, щоб навчити вівчарку, потрібно мати з нею теплі і дружні стосунки, побудовані на довірі. У них добре розвинена інтуїція і вони самі багато чого розуміють, а передусім — як захистити своє господарство.
Дресирувати потрібно поступово і терпеливо. Не забувати, що багато що залежить від незалежності цих вихованців. Дресирування має проходити винятково в теплій, привітній атмосфері. Також можна використовувати під час навчання ігри й урізноманітнювати методи навчання.
Здоров’я та імунітет у підгалянської вівчарки сильні від природи. При хороших умовах і систематичній перевірці стану здоров’я вихованці рідко хворіють. Та все ж потрібно перевіряти їх на дисплазію суглобів і мінімум раз на рік робити вакцину і перевіряти на наявність глистів і бліх.
Потрібно підібрати збалансований раціон харчування. Основою має бути м’ясо. Яйця, риба мають бути варені або приготовані, але не сирі. Можна додавати овочі, каші, кисломолочні продукти. Найкраще годувати двічі на день — зранку та ввечері. Не давати тварині солодкого, солоного, жирного, гострого і не перегодовувати.