Піренейська Вівчарка

Піренейська вівчарка має велику енергію і легкість, грацію в рухах. Вихований як сторожовий собака, він чесно виконує свій обов’язок і навіть в погані погодні умови може працювати, охороняти свій дім. Собака спокійний, серйозний, товариський з дітьми. Вони дуже чутливі, добре розуміють настрій свого господаря. Легко піддаються дресируванню.

Фото породи

Історія походження

Впродовж століть піренейські вівчарки виконували функції пастухів і сторожів в горах. Вперше породу зареєстрували в Англійському кеннел-клубі в 1885 році, коли піренейська вівчарка брала участь у виставці.

Після Другої світової війни піренейські вівчарки стали широко відомі у світі. Це пов’язано з тим, що під час війни їх використовували як кур’єрів, компаньйонів, караульних і рятувально-пошукових собак. Піренейські вівчарки зараз мало відомі за кордонами Франції, але можливо в майбутньому ситуація зміниться на краще.

У 2003 році піренейська гірська вівчарка стала переможницею Чемпіонату світу з аджиліті (спорту для собак) як собака середнього розміру. Тому порода вважається також і спортивною.

Зовнішній вигляд

Піренейська гірська вівчарка є найменшою з-поміж всіх видів французьких вівчарок, однак, вона таки доволі велика. Бувають вівчарки двох видів: довгошерста і гладкомордна. Собаки довгошерстого типу мають такий зріст: самці 39-47 см, самки 38-46 см. Гладкомордні піренейські вівчарки трохи більші: самці мають приблизно 49-53 см, самки 39-52 см.

Гірські вівчарки важать 7-15 кг, мають бути сильними, витонченими й мускулистими, без зайвої ваги. Гладкомордні гірські вівчарки мають напівдовгу шерсть на морді.

Забарвлення собак найчастіше з відтінками тигрового кольору і різних тонів сірого. Також може бути тигровий мерл, бежевий мерл або чорний. Собакам всіх забарвлень притаманно мати плями на голові, лапах і грудях.

Характер

Піренейська вівчарка має велику енергію і легкість, грацію в рухах. Вихований як сторожовий собака, він чесно виконує свій обов’язок і навіть в погані погодні умови може працювати, охороняти свій дім. Собака спокійний, серйозний, товариський з дітьми.

Вони дуже чутливі, добре розуміють настрій свого господаря. Легко піддаються дресируванню. Добре переносять холод, погані погодні умови, високогірне повітря. Мають стійкість до низьких температур.

Приязні, можуть легко ділити територію з іншими собаками господаря, парнокопитними і навіть з котами, хом’яками та іншими гризунами.

Догляд

Шерсть улюбленця варто вичісувати раз на тиждень, систематично витягати з шерсті колючки, які застрягають під час прогулянок. Піренейській вівчарці потрібно багато місця для проживання, тому, якщо у вас заміський будинок — ви можете легко завести цю породу. Якщо ж живете у квартирі — то собаці може бути мало місця для тренувань і прогулянок.

Регулярно потрібно чистити вуха і протирати очі улюбленцю. Під час процесу линяння бажано ретельно і часто вичісувати шерсть для того, щоб росла нова.

Дресирування

Собаці потрібно часто бути на природі, де багато простору та свободи. Для того, щоб навчити собаку виконувати команди часто може бути потрібна допомога професіонала — кінолога. Заняття мають проходити різноманітно та бажано в ігровій формі. Під час навчання потрібно пам’ятати, що на собаку не можна кричати, бо команди будуть прийняті агресивно і злісно. Потрібно зберігати теплі, довірливі стосунки й тільки так тренувати улюбленця.

Інформація має надходити до собаки повільно, не навантажувати сприйняття. Ніколи не змушуйте виконувати команди. Це має бути їхнє добре обдумане рішення. Дресирувати треба в усамітненому місці, тому що вони піренейські вівчарки не люблять сторонніх людей і можуть відволікатися.

Поширені захворювання

Піренейська гірська вівчарка має дуже міцне здоров’я, набагато краще, ніж в інших великих собак. Однак, вони можуть переїдати, що може призвести до завороту шлунку. Тому важливо слідкувати за їхнім харчуванням. Не часто, але також можуть бути проблеми з очима.

Харчування

Вони не капризні в їжі й можуть їсти як корм, так і натуральні продукти. Рекомендується, щоб в раціоні були білки, риба, овочі та навіть фрукти. Додатково можна давати вітаміни.