Парсон-рассел-тер’єр

Парсон-рассел-тер’єр дуже енергійний і активний пес. Для них звичайна справа — гавкати на іншого собаку, лякати котів і дуріти. Краще не заводити людям, які не звикли до активного способу життя. Ці собаки справжні екстраверти, завжди хочуть перебувати в центрі уваги. Вони досить впевнені в собі та нічого не бояться.

Фото породи

Історія походження

Родичем собаки вважається джек-рассел-тер’єр. Порода почала своє існування завдяки священику Джеку Расселу, який дуже любив їздити верхи та полювати. Одного разу він поставив собі за мету вивести мисливського собаку, який би допомагав йому на полюванні. Він почав схрещувати різних тер’єрів і так вийшов парсон-рассел-тер’єр.

Цей собака має відмінний нюх і невеликі розміри, що дозволяло йому без проблем знаходити нори та залазити туди. Завдяки довгим ногам парсон-рассел легко міг доганяти тварин і бігати по різних поверхнях.

Після Другої світової війни порода знайшла велику славу не тільки в Європі, але і на інших континентах. У 1990 році був офіційно затверджений стандарт породи.

Зовнішній вигляд

Статура гармонійна, компактна, квадратного формату. Кінцівки сильні, м’язисті, скакальні суглоби знаходяться низько. Хвіст зазвичай купірують, але в природному положенні він ідеально прямий, потужний, високо посаджений. Купіруваний хвіст повинен бути такої довжини, щоб можна було схопити рукою.

Голова широка, міцна, звужується до морди. Мочка носа завжди чорна. Очі глибоко посаджені, темного кольору, мигдалеподібні. Вуха маленькі, трикутні, до переду звисають.

Шерсть може бути жорсткою або гладкою. В цілому вона густа, коротка, щільна і добре захищає тіло від різних пошкоджень і дощу. Забарвлення буває білим, білим з чорними мітками або рудими, золотистими плямами. Плями зазвичай розміщені на голові або хвості.

Характер

Парсон-рассел-тер’єр дуже енергійний і активний пес. Для них звичайна справа — гавкати на іншого собаку, лякати котів і дуріти.

Краще не заводити людям, які не звикли до активного способу життя. Ці собаки справжні екстраверти, завжди хочуть перебувати в центрі уваги. Вони досить впевнені в собі та нічого не бояться.

До сторонніх недовірливі, завжди готові захищати свою територію і сім’ю, про небезпеку попереджає гучним гавкотом. З дітьми ладнає добре, чого не можна сказати про інших тварин — парсон-рассел-тер’єр не любить кішок і інших собак на своїй території. У них є мисливський інстинкт і порив змагатися за територію та увагу господаря.

У сім’ї собаки потребують постійної комунікації та проявів уваги. Вони люблять, коли їх гладять, ласкаво називають і добре поводяться.

Догляд

Головне для парсон-рассел-тер’єра — тривалі та активні прогулянки. Тому він без проблем може жити у квартирі, якщо з ним щодня гуляти.

Якщо парсон-рассел-тер’єр жорсткошерстий, то більше часу потрібно приділити купанню, адже у них може з’являтися неприємний запах. Гладкошерстих потрібно купати в міру забруднення, приблизно раз у два місяці.

Хорошою перевагою цих собак є те, що вони майже не линяють. Але все ж в цілях профілактики шкірних захворювань, шерсть рекомендують розчісувати приблизно раз на місяць спеціальною щіткою.

З раннього дитинства варто привчати цуценят до процедури чищення зубів і підстригання кігтів. Адже в дорослому віці вони можуть вередувати та сприймати ці процедури як покарання. У дитинстві важливо стежити за рівнем фізичних навантажень і уважно оглядати шерсть після прогулянок.

Дресирування

З дитинства важливо показати вихованцеві, хто в домі господар, адже навіть, попри свої маленькі розміри, парсон-рассел-тер’єр схильний до домінування. Важливо вчасно показати собаці межі дозволеного, адже все закладене в дитинстві він потім буде пам’ятати в дорослому віці. Важливо поступово привчати вихованця до повідця і під час прогулянок його ніколи не забувати.

Поширені захворювання

Здоров’я у собак міцне, імунітет сильний. Але їм властиві такі захворювання:

• дисплазія кульшового суглоба;
• артрит;
• хвороба Пертеса;
• глухота.

Харчування

У представників цієї породи є схильність до багатьох алергій на продукти. Тому оптимальний спосіб годування — сухий корм.

Якщо ж вибираєте годувати натуральними продуктами, то важливо пам’ятати, що у багатьох собак алергія на куряче м’ясо, манну кашу, виноград, солодощі, горіхи та інше. Вихованця можна годувати субпродуктами, наприклад печінкою, хрящами. З каш найкраще підійде гречка, рис, геркулес. З овочів морква, буряк.