За характером цей собака може дати фору будь-якому іншому собаці, що вище ростом. На вулиці цей пес буде гордо крокували попереду господаря, всім своїм виглядом показуючи, що в образу його нікому не дасть! На прогулянці з малюком буде постійно підбігати до коляски та перевіряти, як почуває себе немовля. Якщо в будинок або квартиру хочуть проникнути непривітні незнайомці, облає так, що вони ніколи не допетрають, що за дверима ховається крихітний і тендітний той.
Інша назва | Російський той-тер’єр |
Походження | Росія |
Зріст | Самці 24-28 см Самки 20-25 см |
Вага | 2-3 кг |
Шерсть | Коротка або довга |
Забарвлення | Чорно-підпале, коричнево-підпале, блакитно-підпале, лілово-підпале, руде з чорним, руде з блакитним, руде, палеве, руде з коричневим, руде з ліловим, кремове |
Тривалість життя | 10-12 років |
Класифікація МКФ | Собаки-компаньйони та тої |
Група | Собаки маленьких порід або декоративні, собаки для квартири |
Вартість | Від $400 |
Російський той — собака для душі! Головне призначення російського тоя — це собака-компаньйон. Той з англійської мови перекладається як іграшка. Це одна з найменших порід у світі, проте це не заважає їй бути хорошим другом для дорослих, милою іграшкою для дітей і гідним приятелем для прогулянок. Англійські той тер’єри вважаються прабатьками російських той-тер’єрів. Російська еліта петровської епохи брала приклад з англійської знаті та всюди тягала з собою цих маленьких вихованців. З приходом радянської влади, декоративні собаки стали вважатися буржуазним надлишком і більше, ніж на півстоліття, про них всі забули. Тільки в другій половині ХХ століття було вирішено надати породі другий шанс. Від британського той-тер’єра радянський варіант відрізняється розмірами, пропорцією тіла та формою черепа. Російська версія майже у півтора раза менше британської.
Мініатюрна порода з великими трикутними вухами та розумним поглядом підкорила мільйони сердець. Ці собаки-малюки важать всього до трьох кілограмів. Максимальна висота в холці може досягати 28 см. Але сьогодні зустрічаються й мініверсії російських той-тер’єрів, які на пару сантиметрів нижче, ніж передбачено стандартом породи. Суха мускулатура дозволяє представникам цієї породи дуже витончено виглядати.
Російські тої бувають короткошерстими та довгошерстими. Особливих відмінностей між ними немає, хіба що є різниця у догляді. У довгошерстих той-тер’єрів шерсть зосереджується на вухах, ногах і хвості. Їх забарвлення — чорне, коричневе, блакитне з підпалинами, а також руде або палеве.
За характером цей собака може дати фору будь-якому іншому собаці, що вище ростом. На вулиці цей пес буде гордо крокували попереду господаря, всім своїм виглядом показуючи, що в образу його нікому не дасть! На прогулянці з малюком буде постійно підбігати до коляски та перевіряти, як почуває себе немовля. Якщо в будинок або квартиру хочуть проникнути непривітні незнайомці, облає так, що вони ніколи не допетрають, що за дверима ховається крихітний і тендітний той.
Але не варто думати, що представники цієї породи завжди такі невгамовні та неспокійні. Російський той налаштований на господаря, здатний швидко підлаштуватись під його настрій та чудово розуміє, що таке «не можна». Купуючи такого собаку, ви можете бути впевнені в тому, що знайшли відданого друга на довгі роки.
Російські тої ідеально підходять для утримання у міській квартирі. Дорослі представники породи російський той готові гуляти понад дві години, цуценятам же досить пів години на свіжому повітрі. Бажано не вигулювати вихованця в людних місцях, його просто можуть затоптати, або скористатися його довірливістю та забрати з собою. Власникам варто вчити тоя обережності й вдома, крихкість кісток сприяє частим вивихам та переломам. Догляд за довгошерстою версією російського тоя зосереджується в основному на постійному вичісуванні довгих волосин вихованця. Якщо цього не робити, собачка втрачає здоровий вигляд і перетворюється в кошлате дрібне чудовисько. Варто не забувати, собака дуже не любить холодну пору, завжди мерзне, якщо температура опускається нижче нуля. Тоді на прогулянки варто одягати собаку в теплий комбінезон або махровий костюмчик.
Російського тоя слід навчати з перших місяців життя. Відучити гавкати без причини та гризти взуття потрібно в першу чергу. Правильне виховання перетворить цього декоративного собаку в слухняного та ввічливого вихованця, з яким не буде соромно гуляти по двору. Російського тоя не можна назвати надто старанним учнем, на льоту йому не вдається схоплювати всі команди. Вперті, вони іноді категорично відмовляються слідувати дисципліні під час дресирування. При цьому не варто зриватися і кричати на вихованця, інакше він замкнеться у собі, далі ні про яке успішне навчання мови вже бути не може. Заохочуйте смаколиками, похвалою та обіймами — для російського тоя це найкраща мотивація у світі!
Механічні пошкодження тендітного скелета та тоненьких кінцівок — найбільший головний біль всіх господарів російського тоя. Але також варто відзначити, що в більшості випадків, хвороби виникають через неправильне годування. Блювання, діарея, проблеми із зубами, очима та опорно-руховою системою. Не займайтеся самолікуванням, краще відразу звернутися до ветеринара. Тільки фахівець здатний визначити захворювання і призначити коректне лікування, яке не зашкодить вихованцеві.
При складанні раціону харчування, слід мати на увазі, що російські тої схильні до швидкого набору ваги. Дорослого тер’єра цієї мініатюрної породи годують двічі на день, чітко дотримуючись установленого графіка. Російський той-тер’єр любить випрошувати ласі шматочки між основними годуваннями, тому легко може набрати вагу. Третину або навіть половину денного раціону повинні складати білкові страви — пісне м’ясо або риба. Корисними будуть і молочні продукти, а також овочі, крупи чи підсушений хліб. Рекомендована температура страви — кімнатна або трохи тепліше. Після їжі не забудьте дати собаці відпочити, тільки через годину або півтори можна виводити на прогулянку.