Норвезький бухунд має справжній скандинавський характер. Він вірний, надійний, розумний, кмітливий і добре ставиться до людей. Бухунд любить бавитися з дітьми й проводити багато часу поруч з людьми. Вихованці завжди готові охороняти свою територію і давати відсіч іншим собакам.
Інша назва | Норвезька лайка, норвезька вівчарка |
Походження | Норвегія |
Зріст | Самці 43-47 см Самки 41-45 см |
Вага | Самці 14-18 кг Самки 12-16 кг |
Шерсть | Подвійна, густа та груба |
Забарвлення | Пшеничний, чорний |
Тривалість життя | 9-15 років |
Класифікація МКФ | Шпіци та примітивні |
Група | Сторожові собаки |
Вартість | $260-530 |
Вперше норвезький бухунд був знайдений під час розкопок залишків вікінгів IX століття. Вчені з’яснили, що ці собаки жили разом з вікінгами й супроводжували їх під час походів, також пасли отари. Невдовзі ці собаки стали популярні в Ісландії, Гренландії та на Шетландських островах.
Собаки активно використовувались на господарствах, захищали отари, охороняли територію, перевозили вантаж, полювали разом з господарями на диких тварин.
В XVII столітті норвезький бухунд почав розглядатися як окрема порода собак. Але свою всесвітню славу і популярність порода отримала лише у 20-х роках XX століття. Тоді Норвезький клуб собаківників організував першу виставку, присвячену норвезькому бухунду.
Офіційне визнання порода отримала в 1943 році. Зараз норвезький бухунд вважається народною гордістю Норвегії, але в цілому світі зустрічається нечасто.
Норвезький бухунд має середній зріст, тіло квадратного формату. Голова має трохи клиноподібну форму з помірно плоским лобом. Морда широка, від лоба до морди дуже чітко виражений перехід. Очі великі, темні, овальні. Вуха високо поставлені, трикутної форми, кінчики загострені.
Корпус тіла компактний, мускулистий і міцний. Лапи прямі, з добре розвиненими м’язами. Хвіст загинається в кільце, високо поставлений, має густу і щільну шерсть. Самці зазвичай мають 43-47 см, самки — 41-45 см. Вага самців також значно більша: 14-18 кг, а в самок — 12-16 кг.
Шерсть у собак товста, щільно прилягає до тіла. На голові коротка. Підшерсток пухнастий і дуже теплий. Найдовша шерсть навколо шиї. Норвезький бухунд може мати пшеничний, чорний або рудий колір. Можуть мати білі плями на грудях і на кінцівках.
Норвезький бухунд має справжній скандинавський характер. Він вірний, надійний, розумний, кмітливий і добре ставиться до людей. Бухунд любить бавитися з дітьми й проводити багато часу поруч з людьми. Вихованці завжди готові охороняти свою територію і давати відсіч іншим собакам.
Норвезький бухунд чудово справляється зі сторожовими якостями. Він із задоволенням буде охороняти свою територію, оскільки має інстинкт господаря.
Бухунд може домінувати над іншими тваринами в будинку і проявляти непослух в підлітковому віці. Але в цілому, вони слухняні і віддані своєму господареві.
Недоліком породи є властивим бухундам голосний гавкіт. Але якщо з раннього дитинства правильно навчати собаку, то з цим легко можна впоратися.
Норвезький бухунд потребує постійних тривалих прогулянок. Їм складно буде жити в міській квартирі, оскільки породі властиво багато шуміти та проявляти активність. Особливо ночами.
Їм потрібно мати велику територію, де вони легко зможуть виплеснути назовні всю свою енергію. Завдяки своїй густій шерсті, бухунд легко може проживати у дворі приватного будинку в будь-яку погоду.
Доброю особливістю собаки є те, що їм не властиво мати поганий запах. Тому купати часто не рекомендують. Достатньо кількох разів на рік.
Декілька разів на тиждень потрібно розчісувати шерсть спеціальною щіткою. Також оглядати очі, вуха і зуби вихованця. Не забувати про вакцинацію й обробку шерсті від паразитів.
Тренуванню і навчанню потрібно приділяти чимало часу, приблизно кілька годин в день. Норвезький бухунд легко навчається, оскільки вони від природи розумні та з півслова розуміють людину.
З раннього дитинства потрібно розвивати всі здібності вихованця, оскільки його поведінка в майбутньому залежить тільки від вас. На собаку не можна кричати чи багато критикувати. Найкраще на нього діють похвала і смачні винагороди. Вони завжди будуть намагатися догодити своєму господареві.
Норвезькі лайки рідко хворіють, у них сильне здоров’я та імунна система. Їм властиво мати дисплазію тазостегнового суглоба. Тому потрібно ретельно стежити за тим, щоб бувши щеням, бухунд не бігав занадто багато і мав допустиму кількість фізичних навантажень.
Норвезький бухунд має харчуватися корисною та якісною їжею. Їм можна давати кисломолочну продукцію, м’ясо (нежирне), наприклад яловичину, конину, баранину, м’ясо курки. Також корисно давати субпродукти, овочі, фрукти.
Собаці не можна їсти солодке, хліб, дріжджову випічку. Можна додавати в їжу оливкове або лляне масло, вони добре впливають на організм. Також додатково можна давати вітаміни та мінерали.