Московський Сторожовий

Московський сторожовий в результаті селекції успадкував спокійний характер та витривалість. Він беззастережно слухається господаря. Від кавказької вівчарки отримав впевненість та гідність. Це безстрашний й вольовий собака, який здатний домінувати. Найчастіше москвичів заводять як охоронців.

Фото породи

Історія походження

Порода з’явилася через брак собак під час Другої світової війни. Під кінець 1940-х розплідник «Червона зірка» отримав замовлення від держави на розведення сторожових. СРСР потребував собак, які б виконували захисні, охоронні функції та несли службу в екстремальних умовах. Радянські бридери зробили неможливе. На той період база «Червоної зірки» не могла похвалитися розмаїттям собак. Більшість були привезені з Німеччини. Через кілька років розплідник презентував не одну, а чотири види порід, які відповідали державним замовленням. Серед них була і московська сторожова.

У представників породи змішалася кров східноєвропейських вівчарок, російських рябих гончаків, сенбернарів. Темпераменту та природної злості додали кавказькі вівчарки. У 1950 році вперше москвичі були представлені на виставці. Через вісім років затвердили стандарт зовнішності. При цьому до 1985 року породу в СРСР офіційно не визнавали. Сьогодні представники московських сторожових зустрічаються на просторах СНД. Рідко собак можна побачити в Чехії та Польщі. В інших країнах порода непопулярна. Для багатьох міжнародних асоціацій москвичі залишаються темними конячками.

Зовнішній вигляд

На перший погляд, московський сторожовий — собака з грізною мордою сенбернара та кошлатістю кавказця. У москвичів міцний подовжений корпус. Велика голова з широким чолом. Щелепа — з ножицеподібним прикусом. М’ясисті губи чорного відтінку, 42 білих зуби. Якщо кілька зубів вибито або зламано, — дефектом не рахується. Маленькі, глибоко посаджені очі. Трикутної форми вуха злегка закруглені донизу.

У тварин — прямі, паралельні ноги. Великі лапи округлої й/або овальної форми. Хвіст собаки унікальний своєю товщиною. Подвійна шерсть складається з остьового волосся та густого підшерстя. У самок — менше шерсті. Допускаються біле з рудими, рудо-чорними, чорно-рудими або соболиними плямами забарвлення. При цьому груди, лапи та кінець хвоста повинні бути білими.

Характер

Московський сторожовий в результаті селекції успадкував спокійний характер та витривалість. Він беззастережно слухається господаря. Від кавказької вівчарки отримав впевненість та гідність. Це безстрашний й вольовий собака, який здатний домінувати.

Найчастіше москвичів заводять як охоронців. При цьому вони швидко адаптуються та стають улюбленцями сім’ї. Також знаходять спільну мову з дітьми, люблять гратися та не кидаються на знайомих. Від них рідко можна почути гавкіт. Але якщо відчувають загрозу, — швидко атакують. Дорослішання, як у всіх великих тварин, відбувається ближче до трьох років. З іншими вихованцями вони живуть за умови, що з раннього дитинства ростуть в одному будинку.

Догляд

Те, наскільки ретельним буде догляд за собакою, залежить від погодних умов та сезону. Вичісуйте вихованця один-два рази на місяць. Якщо московський сторожовий живе в будинку, — ще частіше. Особливо в період активного линяння, яке спостерігається двічі в рік. Щодня перевіряйте вуха та очі. Протирайте вологою ганчіркою або серветкою. Стрижіть кігті раз на місяць або за потреби. Купати часто не варто. Трьох-чотирьох разів на рік досить. Для проживання тварини краще вибрати просторий вольєр. Значні габарити москвича роблять його незручним для утримання у квартирі.

Дресирування

Бажано віддати московського сторожового на дресирування досвідченому фахівцеві. В іншому випадку — тренування стануть хорошим варіантом перевірити нерви господаря на міцність. Собаки швидко вчаться. Але можуть проявляти упертість, якщо не знайдуть контакт з кінологом або членом сім’ї. Якщо не приділяти час навчанню, москвичі стають неконтрольованими. А відсутність зв’язку з людьми веде до негативних наслідків.

З перших днів появи вихованця в будинку введіть суворі заборони. І продовжуйте до моменту, поки улюбленець не подорослішає. Команди теж вимовляйте категорично. Якщо московського сторожового собаку розглядаєте виключно як улюбленця, можна зупинитися на домашніх тренуваннях.

Поширені захворювання

Представники породи страждають від дисплазії тазостегнових суглобів. Перед покупкою тварини краще перевірити родовід на наявність захворювань. В середньому хвороба проявляється через чотири та більше поколінь. Алергічні реакції у тварин невиліковні. Залишається тільки користуватися антигістамінними препаратами. Часто зустрічається схильність до ожиріння. Щоб її уникнути, стежте за раціоном собаки та регулярними тренуваннями. Москвичі, яких годують незбалансовано, за лічені місяці запливають жиром.

Харчування

Еталонним раціоном вважається пісне м’ясо та субпродукти, овочі, каші. Підійдуть гречана, рисова, пшоняна. Вітається морська риба (тріска, наваги) та кисломолочні продукти. Серед овочів обирайте тушковані капусту, гарбуз, буряк, помідори, картоплю. Повністю виключіть:

• гриби;
• бобові;
• випічку, макарони та випічку;
• солодке та жирне;
• курячі кістки;
• річкову рибу.