Особливістю цих собак є поєднання активності зі спокійною розсудливістю. Вони дуже віддані своєму господарю і завжди спостерігають за всім навколо. Недовірливі до незнайомців, тому чудово можуть охороняти дім і господарство. Чудово ладять з дітьми, однак їх треба вчити правильно ставитися до інших тварин, які проживають на одній території.
Інша назва | Середній шнауцер, стандартный шнауцер, шнауцер |
Походження | Німеччина |
Зріст | 45-50 см |
Вага | 14-20 кг |
Шерсть | Дуже жорстка та густа |
Забарвлення | Суцільне чорне з чорним підшерстком, «перець із сіллю» |
Тривалість життя | 13-16 років |
Класифікація МКФ | Пінчери, шнауцери, молоси та швейцарські гірські собаки |
Група | Собаки для охорони, сторожові собаки, собаки для захисту |
Вартість | $700-1500 |
Ця порода собак має дуже давнє походження. Вважається, що його родичем є торф’яний собака, рештки якого були знайдені в перших історичних поселеннях.
Схожих на мітельшнауцерів собак малювали в Середні віки відомі художники на своїх картинах, наприклад Рембрандт, Альбрехт Дюрер, Лукас Кранах Старший.
Тривалий час собаки проживали в конюшнях, охороняли їх від чужинців і виганяли звідти мишей. Відома скульптура «Нічний сторож» (1620) в Штутгарті показує нам охоронця з лампою в одній руці, біля ніг якого лежить шнауцер. Це також характерно показує використання собаки в ті часи — вони віддано охороняли території.
Перший клуб любителів породи створили в 1921 році в Німеччині. Він функціонує і зараз. Під час війни мітельшнауцери охоче і віддано служили в лікарнях, а також використовувалися як зв’язні собаки.
В СРСР собака з’явився в 1979 році й дав старт для всіх порід українських і російських шнауцерів.
Ріст собаки складає приблизно 45-50 см, а вага може бути 14-20 кг.
Зовнішність мітельшнауцера мускулиста і компактна.
Шерсть у представників породи дуже груба і жорстка. Є грубий підшерсток. На вухах і лобі шерсть коротша, ніж на тілі. У собак чітко виражена борода, брови та вуса, що робить їхню морду легко впізнаваною серед інших порід.
Мітельшнауцери можуть мати забарвлення лише чорне або «перець із сіллю». Підшерсток також суцільний чорний. Можливі варіації темного сірого, але переважати має темний колір.
Лапи у вихованця короткі, а шерсть на них, як правило, дуже жорстка. Хвіст можна купірувати й залишати довжину на три хребці. Але якщо хвіст залишається природним, то він високо розташований і тримається в формі півмісяця.
Особливістю цих собак є поєднання активності зі спокійною розсудливістю. Вони дуже віддані своєму господарю і завжди спостерігають за всім навколо. Недовірливі до незнайомців, тому чудово можуть охороняти дім і господарство.
Чудово ладять з дітьми, однак їх треба вчити правильно ставитися до інших тварин, які проживають на одній території. Гризунів краще не заводити, тому що є вірогідність, що мітельшнауцер їх з’їсть.
Представники породи схильні до самостійності, тому їх з дитинства треба привчати до послуху. Вихованці дуже енергійні та можуть грати з самого ранку до пізнього вечора. Навіть коли мітельшнауцер відпочиває або, як ви думаєте, повністю розслаблений, він завжди напоготові й готовий в будь-який момент продовжити виконувати свої обов’язки.
Догляд за собакою не принесе багато клопоту, оскільки у них майже немає поганого запаху і вони майже не линяють. Ідеально підійде для утримання у квартирі, однак тоді доведеться багато гуляти з вихованцем.
Шерсть потрібно регулярно розчісувати. Двічі на рік проводити тримінг, тому що собаки не линяють самостійно. Шерсть навколо голови, на шиї, вухах підстригають за допомогою спеціальних ножиць.
Для того, щоб зберігати чистоту, треба щодня протирати бороду собаки. Сама по собі вона довга і після прийому їжі може часто бруднитися. Раз в тиждень потрібно перевіряти на чистоту вуха і бажано щодня ‒ очі.
З дресируванням проблем не повинно бути. З раннього віку потрібно привчати цуценят до легких команд. Коли вони їх запам’ятають ‒ можна приступати до серйознішого навчання.
Собака легко слухається і виконує команди, коли відчуває силу і перевагу господаря. Тому, якщо ви сумніваєтеся у своєму авторитеті, то краще довірити навчання професіоналів. Мітельшнауцера часто треба хвалити та заохочувати смачними подарунками.
Собака має міцне здоров’я, але можуть спостерігатися спадкові хвороби. Можуть виникати: діабет, меланома, катаракта, дисплазія тазостегновий суглоба, панкреатит.
Господар сам повинен вибрати кращий спосіб для годування. Це може бути як натуральна їжа, так і корми. Головне ‒ щоб все було якісне. Якщо годувати натуральною їжею, потрібно пам’ятати, що в раціоні повинно бути багато вітамінів і мінералів.