Мейн-кун

Доброзичливі кішки розміром і характером нагадують собак. Вони дуже прив’язуються до господаря, виділяючи його серед інших людей. Як істинний компаньйон мейн-кун буде проводити весь свій час поруч з ним. При цьому нав’язливим вихованець точно не буде. Кіт відмінно відчуває настрій господаря і швидко звикає до його звичок.

Фото породи

Історія походження

Порода вперше з’явилася в штаті Мен в XIX столітті. Звідси походить і назва мейн-кун. Існує кілька версій походження породи. За однією з них мейн -кун з’явився в результаті в’язки кота і самки єнота. На її користь свідчить забарвлення хвоста, як у єнота. За іншою ж — північноамериканську рись схрестили з котом, звідси пензлики на вухах кішки. Також одна з легенд говорить, що довгошерсті кішки належали Марії Антуанетті. Вона відправила їх в Штати на окремому кораблі.

Вже сформована порода була вперше показана на виставці ще в далекому 1878 році. Вже тоді вона набрала шалену популярність. У 1953 році з’явився офіційний клуб любителів мейн-кунів. В Європу кішки потрапили лише в 70-х роках XX століття. Сьогодні мейн-куни також гаряче улюблені. Вони займають друге місце за популярністю після перської кішки на думку Cat Fanciers.

Зовнішній вигляд

Мейн-кун — дуже великий кіт, який досягає вагою 10 кг. Зріст вихованця в холці 30-40 см, а довжина тіла може доходити до 120 см. При цьому воно міцне і м’язисте. Грудна клітина кішки широка, спина горизонтальна. Кінцівки високі та масивні, розставлені широко. Хвіст мейн-куна довгий — до 36 см. Він товстий в основі та покритий густою шерстю. Її довжина по тілу варіюється від 10 до 15 см.

Шия вихованця середньої довжини, міцна і м’язиста. На ній сидить масивна, витягнута вперед голова. Ніс середньої довжини, вилиці високі. Круглі очі мейн-куна поставлені широко і трохи косо. Колір райдужної оболонки зелений або жовтий. Великі вуха злегка нахилені вперед, на кінцях присутні “рисячі пензлики”.

Характер

Доброзичливі кішки розміром і характером нагадують собак. Вони дуже прив’язуються до господаря, виділяючи його серед інших людей. Як істинний компаньйон мейн-кун буде проводити весь свій час поруч з ним. При цьому нав’язливим вихованець точно не буде. Кіт відмінно відчуває настрій господаря і швидко звикає до його звичок.

Мейн-куни мають спокійний темперамент і люблять поспати вдень. Але лінивцем тварину точно не назвеш. Грати кіт теж любить, тому з дітьми ладнає відмінно. Ось тільки тискати себе точно не дозволить. До незнайомців мейн-кун ставиться нейтрально. З іншими тваринами уживається добре.

Догляд

Кращим місцем проживання для мейн-куна буде заміський будинок. Там кішка зможе відчути свободу, безперешкодно гуляти та полювати на гризунів. Звичайно до життя у квартирі вихованці адаптуються також добре. Ось тільки вам доведеться регулярно вигулювати улюбленця на свіжому повітрі.

Довгу шерсть мейн-куна досить розчісувати кілька разів на тиждень. Купати вихованця варто не частіше, ніж раз на три тижні. Водні процедури хвостатий обожнює. Приділіть особливу увагу вухам кішки, вчасно очищайте їх від забруднень. Кігті мейн-куна доведеться підстригати щотижня. Лоток тварині потрібен великий і глибокий, відповідно до його габаритів.

Виховання

Привчити мейн-куна до лотка і точилки для кігтів не складе труднощів. Розумна тварина легко піддається дресируванню. Вихованець має геніальну пам’ять і з легкістю засвоює всі команди. Навчання краще проводити в ігровій формі. Так кішці буде цікавіше. Вона не сумуватиме та одночасно випустить на волю накопичену енергію. Якщо у вихованця виникають проблеми з виконанням команди, не поспішайте кричати. Будьте терплячі та спокійні, мотивуйте кота смаколиками.

Поширені захворювання

Мейн-куни володіють міцним здоров’ям. Однак їм властиві такі спадкові захворювання:

• гіпертрофічна кардіоміопатія;
• дисплазія кульшового суглоба;
• полікістозна хвороба нирок;
• спінальна м’язова атрофія.

У кішок цієї породи немає схильностей до застудних та інфекційних захворювань. При правильному догляді вихованець проживає до 15 років. Не забувайте іноді консультуватися з ветеринаром і робити планові щеплення.

Харчування

Рухливим здорованям потрібно багато енергії. Тому основу раціону вихованця повинні складати білкові продукти. До речі будуть відварені курка і яловичина. Також підійдуть морська риба, яйця і кисломолочна продукція. Не забувайте про користь овочів і фруктів. Виключіть з раціону вихованця свинину, курячі та інші кісточки. Ніколи не давайте йому солодкі та солоні страви, картоплю.

Для харчування мейн-куна підійдуть і сухі корми преміумкласу. У них містяться корисні речовини, необхідні для правильного росту вихованця. Зверніть увагу також на вибір миски для корму. Вона повинна бути великою і зручною. Допустимі матеріали: скло, кераміка або нержавіюча сталь. Пластик краще не використовувати, щоб уникнути алергічних висипань.