Мальтез — це маленька та енергійна порода собак, яка є не просто компаньйоном, але і собакою-терапевтом. Вона відмінно справляється зі своїм завданням в рамках каністерапії, її присутність допомагає людині позбутися стресу і не відчувати себе на самоті.
Інша назва | Мальтійська болонка |
Походження | Центральне Середземномор’я, Італія |
Зріст | Самці 21-25 см Самки 20-23 см |
Вага | 3-4 кг |
Шерсть | Довга |
Забарвлення | Біле |
Тривалість життя | 12-14 років |
Класифікація МКФ | Собаки-компаньйони та тої |
Група | Собаки маленьких порід або декоративні, собаки для квартири, собаки для дітей |
Вартість | Від $800 |
Мальтійська болонка — декоративна порода, історія якої налічує близько двох тисячоліть. Художники та письменники увіковічили цього маленького собаку в ранніх культурах Греції, Риму та Єгипту. Зображення мальтійських болонок на єгипетських артефактах свідчать про те, що ця порода дуже цінувалася в стародавній культурі Єгипту.
Попри те, що в історії збереглося багато подробиць про мальтійську болонку, її точне походження залишається маловідомим. Через назву породи заведено вважати, що вона була виведена на острові Мальта в Середземному морі та є нащадком шпіца або спанієля. Інша версія говорить про те, що мальтез був виведений в Італії, а третя передбачає, що ця порода родом з Азії.
До XV століття мальтійські болонки були улюбленими породами французьких аристократів, а до кінця XVI століття мальтійці стали улюбленими вихованцями королівських дам на Британських островах. У XVIII столітті, коли кінологами були зроблені спроби вивести мальтійця меншого розміру, ця порода була практично знищена. Щоб зберегти її, були зроблені спроби схрещування мальтеза з пуделем, мініатюрним спанієлем і мініатюрним собакою Східної Азії. У підсумку це призвело до утворення декількох порід. Сучасна мальтійська болонка була виведена набагато пізніше англійськими кінологами.
Характеристики породи мальтійської болонки закріплені стандартами трьох кінологічних асоціацій — Міжнародною кінологічною федерацією, Британським і Американським кінологічними клубами. Наприклад, американські мальтези відрізняються від своїх європейських родичів — вони менше важать, а їх морда трохи вужча в порівнянні зі стандартами Міжнародної кінологічної федерації.
В цілому, мальтійська болонка відрізняється черепом середнього розміру яйцеподібної форми. Задня частина голови плоска, з малопомітним потиличним горбом. Ніс у болонки прямий, покритий довгою шерстю, яка досягає нижньої щелепи. Чорна мочка носа велика, з добре розкритими ніздрями. Очі мальтійської болонки темного кольору, великі, округлі та трохи опуклі. Погляд завжди живий і цікавий. Мальтез — володар висячих вух у формі трикутника.
Мальтійська болонка відома своєю неймовірною шерстю — легка, пряма, що спадає у вигляді мантії, шерсть вихованця надає йому особливу привабливість. Ідеальний окрас мальтійських болонок — білий. Також допустимий варіант забарвлення — білий з відтінком слонової кістки.
Мальтез — це маленька та енергійна порода собак, яка є не просто компаньйоном, але і собакою-терапевтом. Вона відмінно справляється зі своїм завданням в рамках каністерапії, її присутність допомагає людині позбутися стресу і не відчувати себе на самоті.
Попри те, що мальтійці виглядають витончено та аристократично, вони наділені великою енергією. Оскільки мальтійці мають довгу історію як собаки-компаньйони, вони вимагають багато людської уваги та страждають від розлуки. Якщо їх залишати наодинці на кілька годин кожен день, вони стають дуже неслухняними. Мальтійці можуть бути нетерпимими до маленьких дітей або інших собак. Свою нетерпимість вони виражають за допомогою гучного гавкоту і гарчання, а іноді можуть спробувати й вкусити.
Догляд за мальтійською болонкою не можна назвати складним. Важливо щодня акуратно розчісувати шерсть вихованця, навіть якщо у нього коротка стрижка. Це допомагає зберігати шерсть шовковистою та здоровою. Колір шерсті мальтеза сприяє тому, що ці собаки швидко брудняться, тому їх потрібно щотижня купати.
Вуха мальтійської породи потрібно перевіряти не рідше одного разу на тиждень. Якщо вони стають чутливими або мають неприємний запах, вихованця потрібно відвезти до ветеринара. Крім того, у мальтійців у вухах росте багато волосся, яке необхідно регулярно видаляти.
Мальтез схильний до рясного сльозовиділення, внаслідок чого на шерсті навколо очей з’являються темні плями. Тому ще одним аспектом догляду за мальтійською болонкою є необхідність щоденного промивання очей. Не рідше двох разів на тиждень потрібно чистити зуби мальтійця, щоб видалити наліт і бактерії, а також запобігти захворюванням ясен. Обрізання кігтиків можна проводити до двох разів на місяць.
Представники цієї породи люблять регулярно гуляти або грати на вулиці. Оскільки вони активні в приміщенні та не вимагають особливих вправ, не потрібно докладати великих зусиль, щоб підтримувати їх в хорошій формі.
Як і будь-який собака, мальтійська болонка потребує ранньої соціалізації, яка допоможе мальтезу рости розумним і доброзичливим вихованцем. Мальтійські болонки добре піддаються дресируванню і навчанню. Вони люблять догоджати своєму господареві, тому будуть виконувати будь-які команди та трюки, яким він їх вчить.
Іноді серед представників цієї породи зустрічаються вперті самці, але під час тренування з цим можна впоратися, якщо запропонувати вихованцеві смаколики та хвалити його за кожну виконану команду. У процесі дресирування не рекомендується підвищувати на мальтеза голос і проявляти по відношенню до нього агресію. Це тільки зашкодить і зробить собаку некерованим.
Мальтійські болонки в цілому мають гарне здоров’я, але, як і інші породи, вони можуть бути схильні до різних захворювань. Одним з таких захворювань є вивих надколінка. Коли це відбувається, колінний суглоб зміщується, що заподіює вихованцеві біль при русі та він починає кульгати. Хоч це і шкідливо для здоров’я, багато собак з цим захворюванням ведуть відносно нормальний спосіб життя.
Іншим захворюванням, до якого більшою мірою схильна мальтійська болонка, є синдром шейкера білого собаки. Ознаками цього стану є тремор по всьому тілу, порушення координації та швидкі рухи очей. Прояв хвороби зазвичай починається у віці від шести місяців до трьох років, коли вона знаходиться в стані стресу або надмірно збуджена. Синдром шейкера не впливає на особистість собаки, але щоб зменшити дискомфорт вихованцеві, можна обговорити варіанти лікування з ветеринаром.
Щодо рідше серед мальтезів зустрічаються такі патології як: сечокам’яна хвороба, прогресуюча атрофія сітківки, низький рівень цукру в крові, внаслідок чого може розвинутися гіпоглікемія, руйнування трахеї.
Мальтійську болонку можна годувати як сухим кормом, так і натуральною їжею. В обох випадках важливо стежити за розмірами порції та годувати вихованця два рази в день за розкладом, не залишаючи їжу в мисці на цілий день. Відхилення від цього правила може призвести до перегодовування вихованця, внаслідок чого ця болонка набирає у вазі та стане неповоротким шерстяним клубком. До того ж товстенькі мальтійці схильні до задишки та проблем з травленням.
У разі натурального харчування, раціон мальтійської болонки повинен складатися з м’яса, гречаної або рисової каші, овочів і фруктів. Дозволяється раз в тиждень замінювати м’ясо на морську рибу без кісток. Час від часу мальтезу можна запропонувати кисломолочні продукти, перепелиний жовток, волоські горіхи з медом та інші ласощі.