Майоркська Вівчарка

У собаки немає тяги до зграї. Вона звикла працювати та жити поодинці. Якщо господар зважився на другого вихованця, то між ними можуть виникнути конфлікти. Ініціатором яких буде саме майоркська вівчарка. Попри те, що тварина не схильна жити в зграї, її любов до господаря безмежна.

Фото породи

Історія походження

Майорська вівчарка вважається дуже давньою породою. Тварина з’явилася майже чотири століття тому в Іспанії. Раніше собака виконував функції охоронця. Через кілька років селекціонери почали використовувати майорську вівчарку для випасу великої рогатої худоби. Ще через кілька десятків років собака потрапив до фермерів. Вони наділили її такими якостями, як впевненість і незалежність.

Зовнішній вигляд

Майоркська вівчарка середнього зросту, доволі висока. Власниця міцного кістяку, але водночас граціозна, досягає в холці 61 см, а важить до 40 кг. Самки помітно нижче, ніж самці. Тварина має густу, гладеньку коротку шерсть. Собаки зазвичай чорного кольору.

Характер

У собаки немає тяги до зграї. Вона звикла працювати та жити поодинці. Якщо господар зважився на другого вихованця, то між ними можуть виникнути конфлікти. Ініціатором яких буде саме майоркська вівчарка.

Попри те, що тварина не схильна жити в зграї, її любов до господаря безмежна. Собака також дуже відданий всім членам сім’ї. Якщо у вас майоркська вівчарка, то за власну безпеку хвилюватись не варто. Собака без роздумів і страху накинеться на супротивника або агресора.

Через неприязнь до інших тварин і незнайомих людей, власнику потрібно дотримуватись обов’язкових правил виховання та соціалізації.

Недосвідченим власникам з собакою буде важко. Майорська вівчарка за своєю природою домінант. Якщо вона зрозуміє, що у вас немає над нею влади — начувайтеся. Після такого відбувається тотальний непослух і псування майна.

Догляд

У майоркської вівчарки коротка густа шерсть. Таких собак не потрібно купати цілком після кожної прогулянки. У шкірі тварини знаходиться спеціальний фермент, який виконує функцію захисту. Відповідно, надмірні купання можуть призвести до сухості шкіри та свербіння.

Тварину все ж необхідно час від часу вичісувати. Так шерсть буде менше опадати. Слідкуйте за чистотою вух собаки. У майоркського собаки довгі вуха. Коли господар купає вихованця, потрібно стежити за тим, щоб вода не потрапила у вуха. Це може нашкодити собаці, інфекція і запалення нікому не потрібні.

Дресирування

Перш ніж заводити собаку цієї породи, власникам обов’язково потрібно зважити всі за і проти. Визначитись, навіщо вам саме ця порода. Ну а якщо ви все-таки зважилися, то потрібно звернутись до кінолога, або самостійно витратити дуже багато часу на виховання цуценяти.

Під час дресирування не карайте собаку фізично. Використовуйте форму гри. Потрібно дуже добре контролювати манеру поведінки «охоронець». Покажіть собаці що можна, а що не можна. Майте на увазі, що дана риса характеру завжди буде притаманна тварині. При неправильному вихованні можуть бути проблеми з сусідами та їх вихованцями.

Поширені захворювання

Майорська вівчарка — собака із хорошим здоров’ям, проте у нього є схильність до деяких захворювань. Великим за розміром породам собак властиві: дисплазія кульшового суглоба та заворот шлунка. Також з віком можуть з’явитися проблеми з опорно-руховим апаратом.

Харчування

Годувати собаку сухим кормом або субпродуктами — вибір господаря. З кормом простіше, адже в ньому є всі необхідні речовини для розвитку здорового собаки. Коли господар вибирає натуральні продукти, необхідно стежити за якістю м’яса. Вільний доступ до свіжої води має бути завжди.