Люцернський Гончак

Люцернський гончак цілком може стати домашнім улюбленцем, але для цього майбутній господар повинен створити всі необхідні умови. Собаці потрібен рясний вигул і рухливі ігри. Гончак пристосований для роботи, тому для забави таку породу краще не заводити. Гончак володіє доброзичливим і поступливим характером, тому йому підійде роль компаньйона у великій родині.

Фото породи

Історія походження

Історія люцернського гончака почалася у Швейцарії в середні століття. Порода вважається дуже давньою і цьому є підтвердження. У Цюріхському соборі були знайдені малюнки XII століття із зображенням гончака. Тоді, місцеві гончаки схрещувалися з привезеними французькими малими блакитними гасконськими гончаками. Порода успадкувала від них відмінне чуття.

Люцернський гончак використовується для полювання на кабана та оленя. У собак є найближчі родичі, всі мають єдиний стандарт. Юрський, бернський і швіцький гончак відрізняються від люцернського тільки забарвленням. Названі вони всі на честь кантонів, звідки пішли.

Зовнішній вигляд

Люцернський гончак має подовжену голову, вузьку морду і міцні щелепи. Вуха низько поставлені, висячі із закругленими кінцями. Очі овальної форми. Шия мускулиста і довга. Корпус гончака подовженого формату, спина компактна. Груди глибокі, а ребра опуклі. Хвіст зазвичай середньої довжини, звужується від основи до кінця. Кінцівки мають міцний кістяк. Шерсть коротка і гладка. Характерне забарвлення для люцернського гончака: блакитно-сірий або крапчастий, з чорними плямами або чорним чепраком, можуть бути відмітини оленячого кольору над очима.

Характер

Люцернський гончак цілком може стати домашнім улюбленцем, але для цього майбутній господар повинен створити всі необхідні умови. Собаці потрібен рясний вигул і рухливі ігри. Гончак пристосований для роботи, тому для забави таку породу краще не заводити.

Гончак володіє доброзичливим і поступливим характером, тому йому підійде роль компаньйона у великій родині. Його енергія б’є через край, життя в чотирьох стінах протипоказано собаці. В ідеалі це має бути будинок з великою територією, де гончак в будь-який момент вдосталь набігається.

До дітей гончак проявляє ласку і навіть турботу. Не варто забувати, що якщо діти з’явилися в родині пізніше, ніж собака, це може викликати ревнощі. Стосується це і нових вихованців у будинку. Приділяти увагу потрібно всім однаково, інакше гончак може змінити свою поведінку у поганий бік. Люцернський гончак немає схильність до
агресії в спілкуванні з іншими собаками. Він ніколи не йде на конфлікт, але якщо відчуває небезпеку — завжди готовий постояти за себе і господаря.

Собака має невеликі габарити, але колосальний запас енергії та витривалість дозволяють йому полювати упродовж багатьох годин. Люцернський гончак готовий переслідувати дичину на різних рельєфах. Ця порода впевнена в собі, приймає правильні рішення, при цьому завжди слухає свого господаря. Універсальність собаки полягає в тому, що він може полювати в зграї або один, на велику або дрібну дичину. Мисливці цінують дзвінкий гавкіт люцернського гончака. Але в домашніх умовах це може стати проблемою.

Догляд

Гончак вимагає лише базовий догляд. Щоб шерсть залишалася блискучою, її щотижня потрібно чистити щіткою. Часто купати собаку немає потреби. Після інтенсивної прогулянки досить протерти собаку вологою ганчіркою. Кігті гончака краще підстригати раз на місяць, особливо якщо вони не сточуються самостійно. Вуха люцернського гончака вимагають щоденну перевірку. Там може збиратися бруд, що надалі призведе до появи інфекції.

Важливо забезпечити вихованцеві комфортні умови житла. Це може бути утеплений вольєр, бо особиста територія для собаки дуже важлива.

Дресирування

Займатися вихованням гончака потрібно з найперших днів появи в будинку. Він має засвоїти правила, інакше почне диктувати їх самостійно своєю непослідовною поведінкою. Під час дресирування господар може зіткнутися з проявом упертості. Це властиво багатьом мисливським собакам. Примхливий характер цінується під час переслідування видобутку і повної віддачі цьому заняттю. Але у звичайних умовах таку поведінку потрібно коригувати.

Чим більше господар буде вивчати навколишній світ з маленьким цуценям, тим більше собака буде пристосований до життя. Соціалізація важлива для гончака, тому дозволяйте йому якомога довше грати з іншими собаками. Звичайні прогулянки можна замінити відвідуванням майданчика для собак. Активні ігри з іграшками тільки порадують вашого вихованця.

Поширені захворювання

Люцернський гончак має гарне здоров’я. Краще зберегти його від переохолодження та тривалого перебування на сонці. Після кожної прогулянки оглядайте вихованця на наявність шкідників. Гігієна вух собаки запобіжить різні інфекції. Ось хвороби, схильність до яких розвинена у люцернського гончака:

• отит;
• вушні інфекції;
• артрит;
• вивихи, розриви зв’язок.

Харчування

Собака має отримувати збалансоване харчування. Основою раціону може бути м’ясо тваринного походження, в окремий прийом їжі можна давати сир. Щоб підвищити апетит, сорт м’яса можна чергувати. Не варто забувати про крупи і супи, якими можна урізноманітнити раціон. Хліб краще замочити в бульйоні перед подачею.

Не перегодовуйте собаку. Коли фізичні навантаження збільшуються, порція повинна бути більше. Якщо вихованець не торкається до їжі, краще це не ігнорувати і звернутися до фахівця.