Складно знайти собаку з більш слухняним і ласкавим характером, ніж у лабрадора-ретривера. Один тільки його погляд точно підкаже вам, що це найдобріший друг і вірний помічник. Для лабрадорів природою закладена допомога людині. Неважливо, в чому полягатиме ця допомога, адже лабрадор чудовий у будь-якій роботі.
Інша назва | Лабрадор |
Походження | Велика Британія |
Зріст | Самці 56-58 см Самки 54-56 см |
Вага | 25-36 кг |
Шерсть | Коротка |
Забарвлення | Чорне, палеве, коричневе |
Тривалість життя | 10-13 років |
Класифікація МКФ | Ретривери, собаки по водоплавній дичині та водяні собаки |
Група | Мисливські собаки |
Вартість | Від $300 |
Історія породи лабрадора-ретривера починається у XIX столітті. На жаль, підтверджених фактів про первісне формування породи немає. Однією з найпоширеніших версій походження вважається те, що лабрадор-ретривер жив на узбережжі острова Ньюфаундленд. Там він використовувався місцевими рибалками, яким допомагав підносити птахів і рибу. До речі, рибалки називали собак породи «маленькими ньюфаундлендами». В Англію лабрадори були привезені мандрівником Пітером Хокером. Відомо, що у розведенні лабрадорів брали участь такі породи: англійський фоксхаунд, курчавошерстий ретривер і сетер.
Перший стандарт породи був прийнятий у 1887 році. Спочатку Англійським клубом собаківництва був визнаний тільки чорний варіант забарвлення лабрадорів. А наприкінці XX століття до стандарту додали палевий та шоколадний колір забарвлення для лабрадорів-ретриверів. Клуб любителів породи заснований у 1916 році. Визнання Міжнародною кінологічною федерацією лабрадор отримав в 1954 році.
Про те, чому порода має назву «лабрадор» є теж чимало суперечок. Деякі дослідники впевнені, що перші представники породи були чорного кольору — їх відповідає темному каменю «лабрадорит». Інша версія свідчить, що собаки названі на честь півострова Лабрадор, що на сході Канади. Остання теорія говорить нам про те, що лабрадорів так називали португальці за їх робочі якості. Адже «лабрадор» в перекладі з португальської мови — трудівник. Зараз лабрадор-ретривер залишається однією з найпопулярніших порід не тільки серед мисливців різних країн. Лабрадора все частіше використовують як собаку-поводиря та рятувальника на водних службах.
Лабрадора-ретривера точно не сплутаєш ні з якою іншою породою. Це міцний, благородний та дуже красивий пес. Корпус широкий, собака квадратного формату. Має сильний поперек. Широкий череп. Добре виражений перехід від лоба до морди. Морда масивна. Очі середнього розміру, темного кольору та мигдалеподібної форми. Погляд ласкавий й уважний. Вуха невеликі, висячі та щільно прилягають до голови. Шия сильна. Глибокі груди. Кінцівки з розвиненою мускулатурою.
Хода у лабрадора вільна. Відмінною особливістю породи вважається товстий хвіст. Він середньої довжини, добре покритий шерстю й трохи звужується на кінці. Ніколи не загинається на спину. Шерсть коротка й густа зі стійким до вологи підшерстям. На дотик ніби подвійна. Допустимі забарвлення: тільки однотонний чорний, коричневий або палевий колір. У чорному забарвленні стандартом допускається невелика біла пляма на грудях.
Складно знайти собаку з більш слухняним і ласкавим характером, ніж у лабрадора-ретривера. Один тільки його погляд точно підкаже вам, що це найдобріший друг і вірний помічник. Для лабрадорів природою закладена допомога людині. Неважливо, в чому полягатиме ця допомога, адже лабрадор чудовий у будь-якій роботі. Не тільки як мисливець або поводир, а і як терапевт для людей з відхиленнями психіки. Гострий розум і розвинений нюх також стає у пригоді лабрадорам. Мабуть, єдине, в чому пес не досяг успіху — це сторожовий інстинкт. Порода дуже добра і не зможе дати відсіч недоброзичливцям.
Лабрадор відмінно ладнає з дітьми та підходить для утримання у великій дружній родині. Дуже потребує уваги з боку господаря. Любить тривалі прогулянки й активні ігри на свіжому повітрі. Схильність до агресії зовсім відсутня. Це стосується і відносин з іншими тваринами. Лабрадор знайде спільну мову з будь-яким вихованцем.
Утримання лабрадора-ретривера у своєму будинку не принесе вам зайвого клопоту. Досить дотримуватися стандартних гігієнічних рекомендацій по догляду за вихованцем. Хоч линяння у лабрадорів — це справа більш сезонна, але густа шерсть все ж потребує регулярного вичісування. Вичісуйте вихованця кілька разів на тиждень.
Купати лабрадора потрібно не часто, достатньо одного разу на три-чотири місяці. Особливу увагу приділіть вухам лабрадора — в них може накопичуватися бруд і волога. Щоб запобігти виникненню запалень, очищуйте вуха вихованця кожні кілька днів. Кігті мають властивість сточуватися самостійно, якщо цього недостатньо, то підрізайте їх щомісяця.
Представники породи володіють швидкою реакцією на команди господаря, а також мають чудову пам’ять. Лабрадор-ретривер — тямущий та енергійний собака, який добре піддається дресируванню. Недарма порода в рейтингу найрозумніших собак світу посідає сьоме місце. Заняття з господарем будуть тільки на радість лабрадору, він буде намагатиметься виконати всі доручення свого власника.
Власники та заводчики лабрадора-ретривера відзначають міцне здоров’я собаки. Однак все одно є ризик розвитку деяких хвороб, в тому числі й спадкових:
Купуючи цуценя лабрадора, ви повинні розуміти, що без належного навантаження й активності вихованець може набрати зайву вагу. Тому вам просто необхідно ретельно стежити за харчуванням лабрадора. Раціон повинен бути збалансованим, містити нежирне м’ясо та всі потрібні вітаміни для нормального формування кістяка собаки.