Крапчасто-блакитний Кунгаунд

Головне призначення блакитного хорта — полювання. Якщо мисливські клуби вам не цікаві, тварина стане відданим домашнім вихованцем. Крапчасто-блакитний кунгаунд — хороший компаньйон. Вони обожнюють проводити час в колі сім’ї та готові годинами гратися в оточенні дітей. Але якщо в будинку є маленькі жителі, стежте, щоб ігри не були надто активними. Це може нести негативні наслідки для собаки.

Фото породи

Історія походження

Перші згадки про крапчасто-блакитного кунгаунда датовані XVII століттям. Порода родом з американського штату Луїзіана. Була виведена в результаті тривалої селекції. Предками визнані фоксхаунд та французький блакитний гасконський гончак. Специфічна зовнішня відмінність представників — бойове розфарбування індійця на мордочці. Вважається символом того, що тварини завжди готові до бою в будь-яких погодних умовах. Блакитний єнотоподібний хорт супроводжував людей під час полювання, був грозою для єнотів, опосумів, ведмедів та лисиць. Собака був здатний приносити ту дичину, яка мешкала на деревах.

Офіційно визнали породу лише у 1945 році. Сьогодні вчені намагаються представити крапчасто-блакитних кунгаундів як суто американських собак. На території США представники настільки популярні серед мисливців, що беруть участь у спортивних змаганнях. Одним з таких вважається полювання на єнотів, тривалістю в три години.

Зовнішній вигляд

Вага собаки варіюється від 20 до 36 кг. Тіло з добре розвиненою мускулатурою. Довгі та стрункі ноги допомагають блакитному єнотоподібному хорту робити впевнені стрибки. Великі вуха злегка звисають. Круглі очі — горіхового відтінку.

Шерсть — середньої жорсткості, гладка, з блиском, щільно прилягає до тіла. Найпоширеніше забарвлення представників породи — темно-синє з вкрапленнями. Вони можуть бути у вигляді чорних плям на спині, боках та вухах. Допускаються руді мітки на лапках. Альбінізм та інші забарвлення вважаються порушенням стандарту й офіційно не визнаються.

Характер

Головне призначення блакитного хорта — полювання. Якщо мисливські клуби вам не цікаві, тварина стане відданим домашнім вихованцем. Крапчасто-блакитний кунгаунд — хороший компаньйон. Вони обожнюють проводити час в колі сім’ї та готові годинами гратися в оточенні дітей. Але якщо в будинку є маленькі жителі, стежте, щоб ігри не були надто активними. Це може нести негативні наслідки для собаки. Крапчасто-блакитні кунгаунди підходять для сторожових цілей.

З огляду на природну пильність й уважність, вони нікого не підпустять до дому. Для утримання у квартирі представники породи не підходять. Блакитні хорти люблять свободу та простір. Краще придбати великий вольєр й надати можливість собаці задовольнити голод до вродженої фізичної активності.

Догляд

Крапчасто-блакитні кунгаунди відрізняються сильним линянням. Тому догляд за покривом собак повинен бути регулярним. Достатньо двох-трьох разів на тиждень. Часті купання практикувати не варто. Банні процедури можна замінити на сухий шампунь та вологі серветки або змочену водою ганчірку. Після прогулянок та активностей перевіряйте вуха, очі, тіло вихованця на наявність бруду, кліщів та дрібної живності. Особливо у весняно-літній період.

Дресирування

Порода блакитних хортів — одна з тих, хто потребує активних тренувань. Щоденні фізичні навантаження, інтенсивна активність позитивно позначаються на представниках мисливських собак. Вони люблять простір та прекрасно почувають себе у широкому дворі. У плані дресирування собака проявляє гострий розум та швидко навчається. Але може відвертатися на запахи.

Важливо запам’ятати: крапчасто-блакитні канхаунди не сприймають грубості та жорстокості. Такі тренування не увінчаються успіхом, а тварина відсторониться від господаря або тренера. Якщо знайти контакт з собакою, вона буде віддано тс швидко реагувати на команди. У поганому настрої представники породи можуть завдавати шкоди інтер’єру. З котами та дрібними тваринами уживаються погано. Тому в одному будинку тримати їх разом не рекомендується.

Поширені захворювання

Хороша фізична форма та міцний імунітет роблять собак захищеними від різних хвороб. Генетичні захворювання їм не властиві. За собачими мірками крапчасто-блакитні кунгаунди живуть більше середнього — 10-13 років. Але все ж зустрічаються очні захворювання (в основному катаракта) та дисплазія суглобів. Подбайте про оптимальний раціон вихованця й не допускайте переїдання. Також регулярно відвідуйте ветеринара та проводьте огляд очей.

Харчування

Раціон кунгаунда повинен бути збалансованим та включати риб’ячий жир, вітамінно-мінеральні добавки. Головними продуктами для собаки вважаються м’ясо й морська риба. Також підходять крупи, овочі, сир та кисломолочні продукти, яйця. Якщо не хочете морочитися з натуральним раціоном, корм преміумкласу теж підійде для харчування улюбленця.