Хорт

У порівнянні з іншими хортами, представники породи — мудрі й самостійні. Оскільки хорти знаходяться в близькому контакті з людьми, собаками та іншими тваринами, агресивність їм не властива. Раніше при прояві агресії вихованців знищували. Хорти можуть повірити навіть незнайомій людині. Тому за своєю природою вони не призначені для охорони. Але через гарні нюх та слух попереджають господаря голосом про небезпеку.

Фото породи

Історія походження

Зображення предків представників породи знайдені ще на скіфських золотих прикрасах четвертого століття до н.е. Перші згадки хортів зустрічаються в писаннях відомих російських кінологів Мачеваріанова (1876 рік) та Губіна (1801 рік). При створенні породи заводчики робили ставку не на зовнішній вигляд, а на робочі здібності. У степових умовах був потрібний собака, який полював би на лисиць, зайців, копитних, диких кішок, сайгаків та інших спритних тварин. Тому більшість представників породи були метисами без родоводу.

Заводчики Есмонт та Лерхе прийняли перший стандарт породи в середині XX століття. Кількість хортів почала зростати. Але в 1923 році всіх хортів тотально знищували. Пізніше почалася Друга світова війна, після якої залишилися поодинокі представники породи. Сьогодні собаки популярні у степових регіонах України та Росії. У більшості випадків використовуються мисливцями для лову дичини. Стандарт сучасних представників прийняли в 1953 році.

Зовнішній вигляд

Екстер’єр тварин схожий на типових представників хортів. Міцне, звужене тіло. М’язистий поперек і сильна спина з яскраво вираженим загривком. Невелика голова з вузькою, сухою мордочкою. Мочка носа має темний відтінок. Виразні, великі очі коричневого кольору. Білі зуби з ножицеподібним прикусом. Маленькі вуха поставлені низько. Кінці направлені вперед або в сторону. Довгий хвіст опущений вниз. Сухі ноги поставлені паралельно. Задні кінцівки злегка відтягнуті назад.

Гладка шерсть щільно прилягає до тіла. Волосся — пружне, пряме, без хвилястості. Забарвлення допускається як однотонне, так і зонарне: чорне, муруге, сіре, тигрове, біле зі вставками та інші.

Характер

У порівнянні з іншими хортами, представники породи — мудрі й самостійні. Оскільки хорти знаходяться в близькому контакті з людьми, собаками та іншими тваринами, агресивність їм не властива. Раніше при прояві агресії вихованців знищували. Хорти можуть повірити навіть незнайомій людині. Тому за своєю природою вони не призначені для охорони. Але через гарні нюх та слух попереджають господаря голосом про небезпеку.

Навіть у міських собак яскраво виражений мисливський інстинкт. Вони азартні та сміливі. Швидко й ефективно справляються зі звіром. Тому стежте за дрібними тваринами, якщо вони живуть під одним дахом. Дорослий, соціалізований собака дотримується правил та не буде полювати на домашню живність.

Догляд

У хортів майже немає підшерстя. Тому собака не потребує ретельного догляду. Регулярно вичісуйте вихованця щіткою з ворсом або рукавицею. Після прогулянок у лісі оглядайте шкіру на наявність кліщів та інших комах. Якщо собака живе в будинку, щодня мийте лапи. Не рекомендується купати його частіше двох разів на рік. З раннього віку привчайте тварину до чищення зубів, очей та вушних раковин.

Дресирування

Собаки добре піддаються дресируванню. Цуценята робочих батьків можуть погано засвоювати команди, які не належать до мисливських. При цьому мисливський інстинкт помітний з двомісячного віку. Витривалість хортів дозволяє працювати цілодобово.

Тварини потребують інтенсивних тренувань та тривалих прогулянок. У стандарті породи описаний пункт про слухняність навіть під час азарту. Але кінологи радять не зачіпати вихованця, якщо він зайнятий активностями. У момент концентрації собака з точністю входить у небезпечні повороти.

Поширені захворювання

Хорти — собаки з міцним здоров’ям. При належному догляді, регулярних тренуваннях та повноцінному раціоні вони доживають до 15 років. Цуценятам рекомендується робити щеплення через те, що хорти можуть отримати ускладнення при ентериті та чумці. Як і представникам інших порід, собакам потрібен регулярний огляд у фахівця на наявність спадкових захворювань. Серед них поширені:

• дисплазія кульшових суглобів;
• дисплазія ліктьових суглобів;
• патології печінки;
• хвороби шлунково-кишкового тракту.

Харчування

Природжений швидкий метаболізм забезпечує енергією всі органи. Тому раціон вихованця повинен бути висококалорійним з достатнім вмістом вуглеводів та білків. Підійдуть каші, як розварені, так і подрібнені (вівсянка). Шлунково-кишковий тракт хортів погано засвоює свинину, тому рекомендується її прибрати з раціону. Підійдуть тушки дрібних тварин та м’ясні субпродукти. Серед овочів обирайте моркву, буряк, капусту, картоплю. Також хорти люблять сир, тверді сири та інші кисломолочні продукти. Якщо немає можливості готувати для собаки натуральну їжу, підійдуть корми преміум та суперпреміум класу.