В цілому гренландський собака — дуже розумний пес, але це дуже індивідуально. Цих собак не рекомендують для початківців, тому що вони, як правило, волелюбні та вимагають багато уваги й тренувань. Порода спокійна, але може несподівано піти в безумство. Ці собаки також ласкаві, коли прив’язані до своїх господарів, але їм потрібна тверда рука, щоб запобігти розвитку проблемної поведінки та показати авторитет.
Інша назва | Гренландська їздова лайка |
Походження | Данія, Гренландія |
Зріст | Самці від 60 см Самки від 55 см |
Вага | Близько 33 кг |
Шерсть | Середньої довжини, густа |
Забарвлення | Характерно чорне, сіре або ж змішане, виключаючи альбіносів |
Тривалість життя | 12-14 років |
Класифікація МКФ | Шпіци та примітивні |
Група | Мисливські собаки, собаки для квартири, собаки для дітей, їздові собаки |
Вартість | $1000-4000 |
Точне походження гренландского собаки невідомо, тому що він вважається древньою породою. Однак вважається, що походження цих собак перетинається зі стародавніми сибірськими народами, які подорожували по арктичному регіоні тисячі років тому.
Представники породи досить сильні й витривалі, тому ці пси мали попит у торговців і мисливців. Ця порода розвивалася еволюційним способом на території, де сильні морози й сніг лежить велику частину року, а іноді й увесь рік. Міць, витривалість, густа шерсть були єдиними помічниками цих собак.
Кажуть, що перші гренландські собаки потрапили до Британії в XVIII столітті, а 29 липня 1875 року ця порода вже брала участь в одній з перших собачих виставок. Англійський кеннел-клуб офіційно визнав гренландську породу їздових собак в 1880 році. Також ці пси мали попит в експедиціях. Дослідники називають породу основним помічником в нелегкому житті аборигенів.
Гренландська їздова лайка — дуже витривала і сильна порода. У них маленькі трикутні вуха і міцна, широка, клиноподібна голова. Щелепи дуже потужні. У породи великий пухнастий хвіст, який закинутий на спину собаки та захищає його від холоду під час сну. Ноги добре опушені, а пальці ніг покриті густим ворсом з великими подушечками.
Гренландська лайка має подвійну шерсть середньої довжини. Колір ворсу може бути різноманітним, за винятком альбіносів. Підшерсток короткий, густий, а остьове волосся — жорстке з водовідштовхувальним ефектом.
В цілому гренландський собака — дуже розумний пес, але це дуже індивідуально. Цих собак не рекомендують для початківців, тому що вони, як правило, волелюбні та вимагають багато уваги й тренувань. Порода спокійна, але може несподівано піти в безумство. Ці собаки також ласкаві, коли прив’язані до своїх господарів, але їм потрібна тверда рука, щоб запобігти розвитку проблемної поведінки та показати авторитет.
Гренландські собаки не потребують ретельного догляду, але два рази на рік, а саме весняно-осінній період вони дуже сильно линяють. Тому варто час від часу вичісувати шерсть, що мінімізує її випадання. Мити гренландських лайок слід якомога рідше, оскільки фолікули волосків покриті спеціальним маслом, яке запобігає сухості й роздратування шкіри тварини.
Дресирування гренландських собак дуже трудомісткий і складний процес. Бажано доручити цю справу кваліфікованому фахівцю. Це дуже розумна порода, але вони не готові сліпо підкорятися своєму господареві. Для того щоб пес був слухняним — покажіть свій авторитет. Тільки ватажок має вплив на цих собак. Якщо вони відчують вашу слабкість або невпевненість в собі, вони відразу ж спробують самі зайняти чільний пост. Під час дресирування ні в якому разі не кричіть на собаку, і не здумайте бити її. Варто проявити терпіння і наполегливість.
Багатовіковий природний відбір, який проходив в таких суворих умовах життя, став наслідком того, що порода практично немає спадкових захворювань. Дуже рідко гренландські собаки можуть хворіти на цукровий діабет, страждати від дисплазії тазостегнового суглоба або ж мати схильність до завороту шлунка.
Кількість їжі гренландских собак повинна безпосередньо залежати від енергетичних витрат. Їжа в основному повинна бути багата білками тваринного походження (м’ясо, яйця, риба, сир або субпродукти). Вуглеводи погано позначаються на травленні породи. На відміну від інших псів, гренландцям дозволяється жирна їжа, особливо в період високої активності.
Вони мають білково-жировий обмін речовин, це говорить про те, що основним джерелом енергії є жири, а не вуглеводи. При такому харчуванні організм їздовий собаки потерпає від нестачі вітамінів, тому обов’язково включити в раціон свого вихованця вітамінно-мінеральні комплекси.