Філд-спанієль

У порівнянні зі своїм найближчим родичем кокер-спанієлем, філд-спанієль спокійніший та слухняний. Письменник Стенлі Корен в книзі «Інтелект собак» говорив про інтелект філда, що він вищий, ніж у середньостатистичного собаки. Зараз філд — це скоріш вірний друг і компаньйон, але не варто забувати про його первісне призначення. Філд-спанієль — це підрушничний пес, який відмінно справляється з полюванням на болотяну й польову дичину.

Фото породи

Історія походження

Спочатку філд-спанієль був представлений світу зовсім не як мисливський собака, а як виставковий екземпляр. Наприкінці XIX століття заводчики критикували філд-спанієлей за неправильне забарвлення шерсті, короткі лапи, масивний кістяк. За їх словами, це все дуже заважало розкрити мисливський потенціал філд-спанієля. За створення більш відповідного мисливським критеріям філд-спанієля взявся Фінеас Баллок. Зв’язавшись з секретарем Бірмінгемської виставки собак Френсісом Бердеттом, Баллок зайнявся виведенням нової породи. Тоді він схрестив філд-спанієля з суссекс-спанієлем та англійським водним спанієлем. З 1870 року представники породи завдяки Баллоку успішно стали виступати на різних виставках.

На жаль, філд-спанієлі донині залишаються досить рідкісною породою собак. До другої половини XX століття порода вважалася взагалі зниклою. Більшість сучасних філдів веде свої родоводи від чотирьох представників породи, що використовувалися у селекційній програмі в 1950 році. Щорічно Англійським клубом собаківництва реєструється близько 50 собак. Офіційне визнання Міжнародною кінологічною федерацією філд отримав у 1987 році. Філд-спанієлі поширені лише на своїй батьківщині, а також в Центральній та Північній Європі.

Зовнішній вигляд

Любителям породи вдалося зробити з філд-спанієля досить міцного та збалансованого собаку. Висота в холці не повинна перевищувати 46 см. Корпус розтягнутого формату. Рухи філда легкі, голова зазвичай гордо піднята, що створює враження величі й благородства собаки. Морда досить довга. У профіль морда трохи згинається від горла до мочки носу. Вуха середньої довжини й висячі. Очі мигдалеподібної форми, зазвичай темно-коричневого кольору з дуже уважним поглядом. Глибокі груди. Хвіст рухливий, посаджений низько. Не дуже високі кінцівки, прямі та з розвиненою мускулатурою.

Шерсть на дотик шовковиста, довга та без підшерстя. На вухах шерсть досить хвиляста. У філд-спанієля величезна різноманітність забарвлень. Може бути чорне, чорно-підпале, блакитно-чале, блакитно-чале з підпалом, коричневе, коричнево-підпале, коричнево-чале з підпалом.

Характер

У порівнянні зі своїм найближчим родичем кокер-спанієлем, філд-спанієль спокійніший та слухняний. Письменник Стенлі Корен в книзі «Інтелект собак» говорив про інтелект філда, що він вищий, ніж у середньостатистичного собаки. Зараз філд — це скоріш вірний друг і компаньйон, але не варто забувати про його первісне призначення. Філд-спанієль — це підрушничний пес, який відмінно справляється з полюванням на болотяну й польову дичину.

З дітьми філд ладнає добре — він грайливий та досить терплячий. Дуже прив’язується до членів сім’ї. Ставлення до незнайомців абсолютно не агресивне. Його максимум — це попередити про прихід гостей ненав’язливим гавкотом. Відлякати недоброзичливця філд-спанієль не здатний через свій занадто м’який характер. З іншими тваринами уживається добре. Підійде для утримання як у просторому будинку, так і для квартирного життя. Зверніть увагу, що нестача активності й уваги може погано позначитися на поведінці філд-спанієля. Йому вкрай важливо бути корисним своєму господареві.

Догляд

Через відсутність підшерстя в період линяння не буде особливих проблем. Досить вичісувати шерсть вихованця кожні кілька днів. Стрижка шерсті допускається тільки на голові, передній частині шиї та між пальцями. Купати вихованця потрібно за потреби. Обов’язково треба користуватися спеціальним шампунем, щоб шерсть філда мала доглянутий та здоровий вигляд.

Регулярного огляду вимагають вуха й очі філд-спанієля — очищуйте їх тричі на тиждень. Вуха обов’язково витирайте досуха після їх очищення, щоб не допустити розвитку запалень та скупчення зайвої вологи. Кігті зазвичай сточуються самостійно, якщо цього недостатньо — підрізайте їх щомісяця.

Дресирування

Дуже важливо приділити достатню кількість часу вихованню філд-спанієля. Без належного підходу з боку господаря філд, може занудьгувати. А також стати більш самостійним, незалежним та зовсім неконтрольованим. Філд досить уважний до прохань й команд власника, намагатиметься догодити йому щосили. Не потерплять жорстокого поводження — можуть закритися в собі. Дуже чуйні та мають хорошу пам’ять.

Поширені захворювання

Дослідження породи показало, що загалом філд-спанієлі помирають від старості, а не від складних захворювань. Однак, ризик виникнення деяких хвороб все ж існує:

• алергічні реакції;
• гіпотиреоз;
• отит;
• дисплазія кульшового суглоба;
• у старості можливе утворення пухлин;
• офтальмологічні захворювання (катаракта, прогресуюча атрофія сітківки).

Харчування

Раціон філд-спанієля повинен бути збалансований та містити всі необхідні вітаміни для формування нормального кістяка. Порода схильна до появи алергічних реакцій, тому найбільш підійде гіпоалергенний корм високої якості для середніх порід собак.