Ентлебухер зенненхунд вважається прекрасним компаньйоном для людини, він відданий і прив’язаний до сім’ї. Якщо довгий час поруч немає улюблених йому людей, він починає сумувати й тужити. Любить дітей, охоче з ними бавиться. Особливо це стосується дітей шкільного і підліткового віку. Малюки можуть трохи нервувати собаку.
Інша назва | — |
Походження | Швейцарія |
Зріст | Самці 44-50 +2 см Самки 42-48 +2 см |
Вага | 25-30 кг |
Шерсть | Коротка |
Забарвлення | Триколірне |
Тривалість життя | 13-14 років |
Класифікація МКФ | Пінчери, шнауцери, молоси та швейцарські гірські собаки |
Група | Сторожові собаки, собаки для захисту (собаки охоронці) |
Вартість | $500-1000 |
Самостійною породою ентлебухер зенненхунд став тільки в 1913 році. До цього часу він належав до породи аппенцеллер зенненхунд. За часів війни робота над виведенням чистокровної породи припинилася і незабаром зовсім зійшла нанівець. Так порода опинилася на межі зникнення.
Вчений Коблер взявся працювати над відновленням породи, і для того, щоб знайти самку, вченому довелося об’їхати всю Швейцарію. Йому вдалося знайти самку Бабелі, яка дала початок всім сучасним собакам.
Вперше ентлебухер зенненхунд брав участь у виставці в 1927 році, в цьому ж році заводчики отримали право розводити собак. Пес по кличці Муч в 60-х роках минулого століття брав участь у виставці, де зібрав усі призові місця.
Статура у собаки трохи розтягнута. Шерсть коротка, щільна, триколірна: основний колір чорний, є руді й білі відмітини. Очі невеликі, коричневих відтінків. Хвіст може бути від природи коротким (куцехвостість) або довгим.
На вигляд дуже міцний, мускулистий собака. Висота коливається від 42 до 50 см. Самці зазвичай трохи більші, ніж самки. Вага буває від 25 до 30 кг.
Голова велика, клиноподібна. Перехід від голови до шиї плавний. Морда на вигляд дуже велика, ніс чорний. Вуха середнього розміру, високо розташовані, широкі. На кінчиках закруглені. У собаки є також густий підшерсток, який щільно прилягає до шкіри й майже непомітний.
Ентлебухер зенненхунд вважається прекрасним компаньйоном для людини, він відданий і прив’язаний до сім’ї. Якщо довгий час поруч немає улюблених йому людей, він починає сумувати й тужити.
Любить дітей, охоче з ними бавиться. Особливо це стосується дітей шкільного і підліткового віку. Малюки можуть трохи нервувати собаку. Вони не дуже терплячі.
Якщо вихованець відчуває небезпеку, то завжди попередить про це свого господаря. Вони чудові сторожові собаки. У них дуже голосний гавкіт, який легко відлякує чужинців.
Собаки добре ставляться до інших тварин, навіть люблять з ними бавитися і проводити час в компанії. Але це тільки тоді, коли немає війни за територію.
Ентлебухер зенненхунд може без проблем жити як у квартирі, так і в приватному будинку з великою територією. Головне правило — щоденна тривала прогулянка на вулиці. У них багато зайвої енергії, тому її потрібно кудись виплеснути. Для цього відмінно підійдуть різні ігри зі змаганням, спорт, біг та інші активності.
Влітку собаки можуть перегрітися на сонці, тому важливо стежити за тим, щоб вихованець був в тіні. Прогулянку найкраще робити три рази на день — вранці, ввечері та в обід на 10-15 хвилин.
Якщо ви бачите, що ентлебухеру жарко, то потрібно вологим рушником протерти лапи, живіт. Вихованець охоче буде плавати в річці та в озері. Також можна дозволяти йому плавати в басейні. Після чого потрібно обов’язково перевірити, чи не потрапила вода в вуха. Шерсть вихованця не вимагає багато догляду, достатньо раз на тиждень її розчісувати щіткою і раз на півроку купати.
Ентлебухер зенненхунд дуже розумний і має відмінну пам’ять. Але все ж є деякі проблеми з навчанням. Собака упертий і для нього не дуже важливо догодити господареві, часто він приймає самостійно рішення і демонструє свою незалежність.
Важливо з раннього дитинства привчати вихованця до інших людей і тварин, оскільки вони можуть голосно гавкати на перехожих.
У віці від чотирьох місяців і приблизно до року собаки стають капризні, їм важко дається послух. Якщо виникають труднощі під час навчання, фахівці рекомендують задобрити собаку ласощами або похвалити. На них легше впливати за допомогою позитивного впливу.
В цілому собака здоровий, у нього виявлені тільки такі спадкові хвороби як дисплазія кульшового суглоба, катаракта, атрофія сітківки.
Можна годувати собаку натуральною їжею або кормом. Якщо обираєте другий варіант, то важливо пам’ятати, що найкраще проконсультуватися з лікарем, оскільки не всі корми засвоюються однаково.
Якщо годувати натуральною їжею, то більшу частину раціону має становити м’ясо субпродукти. Можна давати крупи, овочі, фрукти, а також додавати в раціон вітаміни і мінерали.