Древер

Древер увібрав у себе всі кращі якості гончака та собаки-компаньйона. Мисливський азарт поєднується з врівноваженістю і спокоєм у сімейному колі. Строгий скандинавський клімат, в якому древер був змушений існувати, загартував його витримку і витривалість. При правильному вихованні, з цієї породи виходять ще й відмінні сторожі.

Фото породи

Історія походження

Древер або, як його ще називають, шведський таксоподібний бракк, з’явився на орбіті собачих порід відносно недавно. На початку XX століття з Німеччини до Швеції потрапили представники породи вестфальського таксоподібного бракка. Заради експерименту заводчики вирішили схрестити їх з місцевими гончаками. Цуценята ззовні дуже нагадували таксу і бігля разом узятих. До 1947 року порода навіть мала назву дачбракк, що зі шведського перекладається як такса. Але за допомогою голосування в газеті, місцеві жителі обрали для цієї породи нову назву — древер. Вона утворилася зі шведського слова «drev», яке означає особливий тип полювання з собакою.

Міжнародною кінологічною федерацією порода була визнана в 1953 році. Завдяки своїй незвичайній зовнішності, витривалості й відмінному чуттю, представники цієї породи швидко набули популярності серед скандинавських мисливців.

Зовнішній вигляд

Древер — коротконога мисливська порода собак з подовженим корпусом. Міцна і сильна з достатньо м’язистою статурою. Велика голова з подовженою мордою і довгою шиєю видають в цій породі гени такси. Характерні плоскі вуха мають закруглену форму середнього розміру. Лапи короткі, але досить міцні з щільними подушечками. Хвіст зазвичай товстий біля основи, тримається завжди опущеним. Висота в холці шведського таксоподібного бракка може досягати 38 см. Шерсть коротка і щільно прилягає до тіла, забарвлення допускається будь-яке, окрім чисто білого. Найчастіше народжуються біло-золотисті, біло-руді та триколірні цуценята.

Характер

Древер увібрав у себе всі кращі якості гончака та собаки-компаньйона. Мисливський азарт поєднується з врівноваженістю і спокоєм у сімейному колі. Строгий скандинавський клімат, в якому древер був змушений існувати, загартував його витримку і витривалість. При правильному вихованні, з цієї породи виходять ще й відмінні сторожі. Вороже налаштованих незнайомців цей собака не налякає, але своїм гучним гавкотом попередить господарів про небезпеку. Древер — це порода впевнених у собі собак. Сміливість, завзятість і сила волі супроводжують шведського таксоподібного бракка по життю, але такі собаки підходять далеко не всім господарям. При виборі даної породи зверніть на це увагу.

Догляд

Тривалі прогулянки у дворі на дачі сприймаються древером як подарунок небес. Йому набагато приємніше знаходитися на свіжому повітрі, ніж в чотирьох стінах міської квартири. Але якщо життєва ситуація склалася таким чином, що вільний вигул собаки неможливий, тоді забезпечте його хорошим фізичним навантаженням.

Стикатися зі складнощами при догляді за древером не доведеться. Слід тільки виконувати ряд стандартних процедур для догляду. Шерсть потрібно чистити за допомогою спеціальної рукавички і лише за потреби. Стежити за довгими вухами вихованця — один із пріоритетів у догляді за шведським таксоподібним бракком. Манікюр для древера слід робити не рідше ніж раз на місяць. Спеціальні ласощі для тварин допоможуть позбутися зубного нальоту.

Дресирування

Працьовиті древери готові виконувати будь-які вправи на кмітливість і спритність, часто тренуватися, аби догодити господареві. Такої безумовної слухняності можна досягти лише за умови ранньої соціалізації. Чим довше ви затягуєте з навчанням, або візитом до професійного кінолога, тим складніше буде ваше життя з древером. Щоб зберегти ще й психічне здоров’я шведського таксоподібного бракка, потрібно дозволяти йому реалізовувати свої вроджені таланти мисливця і хижака. Організуйте йому полювання в лісі, або зімітуйте у формі гри — після цього він буде готовий не тільки нюхати, а й цілувати пісок, по якому ви ходили.

Поширені захворювання

Порода шведського таксоподібного бракка відноситься до сильних і витривалих з міцним здоров’ям. Сильний імунітет допомагає виживати та важко працювати в строгому скандинавському кліматі. В середньому ці собаки здатні прожити до 14 років. Вушні інфекції та зайва вага — головні проблеми, з якими дуже часто стикаються господарі цих вихованців. Також зустрічаються проблеми з суглобами кінцівок (артрит, артроз) у зрілому віці.

Харчування

Особливу увагу слід приділяти раціону древера. При порушенні режиму годування і недостатніх фізичних навантаженнях, собака швидко набирає зайву вагу. Невеликий собака породи древер споживає 200 г м’ясних продуктів в день, серед яких може бути баранина, яловичина, курятина та субпродукти. Уникайте жирної свинини та надлишку інших жирів в меню собаки. Він потребує різних поживних речовин, які містяться в овочах і крупах. Навесні та на початку літа доцільно додавати до собачого супу дрібно нарізану свіжу зелень — щавель, кропиву та інші. Якщо є можливість вдатися до вітамінних добавок у формі крапель або капсул, не бійтеся, вони тільки покращують самопочуття і вигляд шерсті собаки.