Японський Тер’єр

Японський тер’єр — енергійна, рухлива та активна порода. Представники цієї породи — веселі, ласкаві та розумні. Не треба дивуватися, якщо вони з радістю застрибнуть на коліна господареві, щоб привернути увагу і пообніматись. Японські тер’єри не люблять залишатися одні надовго. Так що, якщо власник багато працює, то собака буде тужити.

Фото породи

Історія походження

Японський тер’єр — дуже рідкісна порода собак навіть у своїй рідній країні. Ймовірно, він походить від гладкошерстих фокстер’єрів, які прибули сюди з голландськими моряками в XVIII столітті, а потім зв’язались з місцевими японськими собаками. Спочатку його розводили для полювання на паразитів. Планове розведення почалося в 1920 році, а в 1930 році японський тер’єр був прийнятий в японський клуб собаківництва. Порода майже вимерла під час Другої світової війни. Тепер її можна знайти в невеликій кількості як всередині, так і за межами Японії.

Зовнішній вигляд

Японський тер’єр — це витривалий, міцний собака маленького розміру. Примітною родзинкою породи є темна голова на тлі білого тулуба. Дорослий пес японського тер’єра в холці досягає 33 сантиметрів, самка в холці досягає 25 сантиметрів. Самці важать до шести кілограмів, а самки — до чотирьох кілограмів. У породи коротка, жорстка шерсть. Забарвлення може бути білим, чорним або триколірним.

Характер

Японський тер’єр — енергійна, рухлива та активна порода. Представники цієї породи — веселі, ласкаві та розумні. Не треба дивуватися, якщо вони з радістю застрибнуть на коліна господареві, щоб привернути увагу і пообніматись.

Японські тер’єри не люблять залишатися одні надовго. Так що, якщо власник багато працює, то собака буде тужити. Японські тер’єри дуже віддані своїм господарям і лояльні до них.

Собаки цієї породи прив’язуються до однієї людини в родині та можуть стати надмірно власницькими щодо конкретної людини. Вони будуть роздратовано гавкати, якщо їх улюблений господар не буде приділяти їм уваги.

Стресове середовище або неправильний догляд можуть негативно вплинути на цих собак. Японські тер’єри насторожено ставляться до незнайомців, але не агресивні. Замість цього вони стають більш пильними та обережними з чужинцями.

Догляд

Японський тер’єр линяє раз на рік. У собаки коротка, жорстка шерсть. Отже, японський тер’єр вимагає мінімального догляду і не потребує професійної допомоги. Захист вух японського тер’єра від інфекції повинна бути пріоритетним завданням. На щастя, це зробити дуже просто. Протирайте вуха вологою тканиною або мийним розчином час від часу. Що стосується зубів, рекомендується чистити їх два або три рази на тиждень. Важливо бути обережним при виборі відповідних засобів для догляду за собакою. Нігті японського тер’єра слід підстригати дуже обережно, адже можна зачепити нервові закінчення.

Дресирування

Дресирувати японських тер’єрів досить легко. Власнику потрібно поводитися м’яко, впевнено, послідовно і твердо. Крім того, потрібно уникати різкості, через те, що тварини не реагують позитивно на суворе поводження. Ця порода любить вчитися і, що більш важливо, виконувати трюки та команди. Японському тер’єрові необхідна соціалізація. Кращий час для цього — ранній вік. Помічено, що добре соціалізовані японські тер’єри більш надійні, впевнені в собі та щасливіші.

Поширені захворювання

Японський тер’єр має схильність до таких захворювань:

• глаукома;
• катаракта;
• проблеми з серцем.

Харчування

Японським тер’єрам потрібно від половини до півтори склянки сухого корму. Замість одного великого прийому їжі, господарі повинні годувати вихованця два рази в день. Бажано один раз вранці та один раз ввечері. Кількість корму залежить від розміру собаки, віку, метаболізму, рівня активності та стану здоров’я. У японського тер’єра повинен бути постійний доступ до питної води.