Сіліхем-тер’єр

Їх настороженість і гучний гавкіт роблять сілі відмінними сторожовими псами. Морські котики підійдуть як для міського, так і для сільського способу життя, вони дуже гарно адаптуються до будь-яких умов.

Фото породи

Історія походження

Породу назвали на честь маєтку Сілі Хем на річці Сіл, в південно-західному Уельсі, де вперше був виведений цей міцний і впевнений в собі тер’єр. Батьком породи вважається армійський капітан, на ім’я Джон Едвардс, який в середині 1800-х пішов на пенсію у віці 40 років і провів залишок свого життя, створюючи собаку своєї мрії.

Основна мета «сілі» полягала в тому, щоб підтримувати зграю капітанських гончих. Видри в той час вважалися шкідниками, які знищували рибну популяцію таких великих маєтків, як Сілі Хем. Едвардс виростив свого тер’єра так, щоб він був досить сильним і витривалим для викопування пазуристих видр зі своїх лігвищ. Едвардс не залишив жодних письмових записів про своє розведення, і сучасні дослідники розходяться в думках щодо точного родоводу перших собак. Капітан досяг успіху, створивши безстрашного і працьовитого мисливця, який також став чудовим компаньйоном біля каміна. Роки між світовими війнами були часом розквіту породи в Америці.

Порода сьогодні трохи більша та привітніша, ніж зухвалі тер’єри, вперше виведені капітаном Едвардсом. Їх дружність знайшла своє покликання у будинках для людей похилого віку, та в дитячих лікарнях як собаки-терапевти.

Зовнішній вигляд

Сіліхем-тер’єри входять в число найсильніших тварин з тих, що ми вважаємо маленькими собаками. Ріст дорослого самця досягає 25-30 см, самок — до 25 сантиметрів. Дорослий пес важить близько десяти кілограмів, самка — вісім кілограмів. Сіліхем-тер’єр — мускулистий, низько побудований собака. Шерсть, створена для негоди, переважно білого кольору, а довга широка голова прикрашена пишною рослинністю на обличчі.

Характер

Їх настороженість і гучний гавкіт роблять сілі відмінними сторожовими псами. Морські котики підійдуть як для міського, так і для сільського способу життя, вони дуже гарно адаптуються до будь-яких умов.

Догляд

Довгу шерсть сіліхем-тер’єра потрібно розчісувати два рази в тиждень. Але власнику варто раз у кілька місяців робити тримінг тварині. Це процедура по вищипуванню відмерлих волосків. В іншому випадку собака починає обростати ковтунами. Купати собаку потрібно за необхідності. Бороду ж потрібно обполіскувати кожен раз після приймання їжі. Тоді в ній не будуть заводитись бактерії.

Дресирування

Сіліхем-тер’єру досить двох прогулянок на день. Цей собака підійде людям, у яких багато роботи. Але не варто забувати про дресирування. Адже прості правила спростять життя господареві. Собака повинен знати базові команди. До речі, він легко дресирується.

Поширені захворювання

Сіліхем-тер’єр схильний до деяких захворювань, а саме:

• вроджена глухота;
• ожиріння;
• алергічні реакції.

Харчування

Для сіліхем-тер’єра краще підходить сухий корм. Власники, які беруть участь у виставках собак, повинні уникати продуктів, що містять барвник, тому, що він має тенденцію фарбувати бороди. Також може забарвлювати сечу, через що шерсть може ставати жовтуватою. Деякі собаки схильні до повноти, тому потрібно стежити за споживанням калорій і рівнем ваги тварин. Власник собаки повинен дізнатися у ветеринара, які харчові продукти безпечні, а які — ні. Сіліхем-тер’єр повинен мати постійний доступ до свіжої, питної води.