Поділитися на facebook
Поділитися на pinterest
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin

Сікоку

Коті-іну хоч і схожі з сіба-іну, але мають більш слухняний і м'який характер. Мисливці за покликанням, але добрі та вірні наодинці з господарем. Товариськість, розум і енергія – головні якості сікоку. Не можна не відзначити добродушність породи та тяжіння до розваг. Це саме той вихованець, із яким ви точно не нудьгуватимете. До інших домашніх тварин буде ставитися терпляче й спокійно, проте не забувайте про природжені мисливські інстинкти собаки.

Характеристики породи

Інтелект
8/10
Енергійність
9/10
Здоров'я
7/10
Охорона
8/10
Любов до дітей
7/10
Потреба в тренуваннях
9/10
Простота харчування
8/10
Схильність до дресирування
8/10
Линька
8/10
Товариськість
9/10
Злість
7/10
Догляд
7/10

Інформація про породу

Інша назва породи
Шікоку, коті-іну, коті-кен, японський вовкодав
Походження
Японія
Зріст
Самці 52-55 см
Самки 49-52 см
Вага
16-26 кг
Шерсть
Середня
Забарвлення
Зонарне (сезамове, кунжутне), чорне, руде, коричневе
Тривалість життя
10-12 років
Класифікатор МКФ
Шпіци і породи примітивного типу
Група
Мисливські собаки, собаки для охорони
Вартість
Від $6000

Фото породи

Історія походження

Існує цікаве припущення дослідників порід, а також деяких кінологів, що сікоку — це прямий нащадок нині вимерлих японських вовків. Звідси й випливає ще одна назва породи — японський вовкодав. Адже навіть якщо поглянути на зовнішність цього чотирилапого друга, можна відразу помітити чітку схожість із вовком. Найближчим родичем сікоку є собака породи сіба-іну, вони теж дуже схожі зовні та належать до групи мисливських собак Японії.

Різні назви та особливості породи пов’язані безпосередньо із місцем знаходження собак. З упевненістю можна сказати, що породу вивели для допомоги в полюванні на великого звіра. Чому саме сікоку? Сікоку — один з найкрасивіших островів Японії. Саме там багато гірської та річкової місцевості, де так добре розташувалися фермери, рибалки та мисливці. Також в одному з регіонів Сікоку, сільському районі Коті, народилася ще одна назва для породи, а саме «коті-кен», де Коті — місце розведення, а «кен» (у прямому перекладі з японської мови) — собака.

Вже після Першої світової війни через важку економічну ситуацію — розведення й утримання собак тимчасово зупинилось. У 1937 році завдяки японській кінологічній організації Nippo порода була офіційно визнана. Сікоку отримала статус пам’ятки природи й стала справжнім національним надбанням. У 1982 році порода була визнана й Міжнародною кінологічною федерацією. Сьогодні ж порода вважається досить рідкісною навіть для Японії, щорічно реєструється не більше 300-400 тварин породи.

Зовнішній вигляд: зріст, вага, шерсть, забарвлення

Зовнішність у сікоку дуже приємна. Це компактний, міцний, середнього розміру собака з добре розвиненою мускулатурою. Корпус пропорційний. Голова велика, широкий лоб. Клиноподібна, довга морда. Очі знаходяться широко, невеликі за розміром. Трикутні, загострені вуха, трохи нахилені вперед. Шия товста. Загривок добре виражений. Хвіст зігнутий серпом або згорнутий в кільце, розташований високо. Кінцівки з розвиненими м’язами.

Шерсть подвійна, жорстка і пряма. М’яке підшерстя. Обов’язково повинен бути присутній специфічній породі колір урадзіро — це ділянки шерсті білого або кремового кольору, що покриває забарвлення з боків морди, на вилицях, горлі, внизу шиї та грудей, на животі, внутрішній поверхні кінцівок і нижній частині хвоста.

Характер

Коті-іну хоч і схожі з сіба-іну, але мають більш слухняний і м’який характер. Мисливці за покликанням, але добрі та вірні наодинці з господарем. Товариськість, розум і енергія — головні якості сікоку. Не можна не відзначити добродушність породи та тяжіння до розваг. Це саме той вихованець, із яким ви точно не нудьгуватимете. До інших домашніх тварин буде ставитися терпляче й спокійно, проте не забувайте про природжені мисливські інстинкти собаки. До незнайомців ставлення буде нейтральне, якщо вони не нестимуть ніякої загрози сім’ї або будинку. Сікоку — сміливий собака, який не побоїться стати на ваш захист. За умови належного догляду та вигулу, сікоку комфортно почуватиметься, як у просторому будинку, так і в умовах квартири.

Догляд

Сікоку — це одна з порід в Японії, яка дуже добре пристосована для життя на подвір’ї. Там їх часто тримають у відповідних вольєрах або будках. В цілому догляд за сікоку не принесе вам труднощів і проблем. Шерсть доволі жорстка, але через м’яке підшерстя линяння у породи досить сильне. Рекомендоване регулярне вичісування, хоча б один раз на тиждень.

Дотримуйтесь також звичайних гігієнічних процедур, таких як: купання один раз в декілька місяців, перевірка стану та очищення очей і вух за необхідністю, зістригати кігті достатньо один раз на місяць. Також це та порода, яка вимагає тривалих прогулянок і деяких фізичних навантажень, щоб зберегти свою витривалість і добру форму.

Дресирування

Безсумнівно перше з того, чому ви повинні будете навчити свого вихованця — це повага. Сікоку володіє врівноваженим характером, але без частинки впертості тут не обійшлося. Вихованцеві потрібна рання соціалізація. Навчання краще почати теж із раннього віку. Це допоможе вам побудувати більш довірливі відносини з собакою і показати йому, хто є лідером. Надалі це точно стане великим плюсом, адже вихованець буде робити все можливе, щоб тільки догодити своєму господареві.

Дресирування коті-іну краще проводити в формі ігор, адже це енергійний і впевнений в собі собака. Так ви привернете увагу вихованця й зможете викликати підвищений інтерес до всього процесу.

Поширені захворювання

Хоч сікоку не схильні до тяжких спадкових захворювань, проте кожен господар повинен ретельно стежити за станом здоров’я свого вихованця. Є деякі хвороби, які можуть бути характерні для цієї породи:

  • дисплазія кульшового та ліктьового суглоба;
  • алергічні дерматити;
  • заворот шлунка;
  • невралгії.

Харчування

Із самого початку свого існування порода була невибаглива до їжі. Смакували сікоку все, чого було досить багато в умовах життя на острові. Тоді мисливці та рибалки, які тримали цих собак, годували їх різноманітною рибою з рисом, іноді ласували оленячим м’ясом. Зараз раціон варто підбирати збалансований, із правильним співвідношенням білків і вуглеводів, а також обов’язково додавати потрібні вітаміни. Все це потрібно для нормального функціонування організму вихованця, загального вигляду, а також формування здорового кістяка.