Історія походження
Сіба з’явився вперше на японських островах шляхом схрещування місцевих порід з собаками, завезеними з Китаю і Кореї. Через закритість Японської держави, аж до середини ХІХ століття, сібу розводили тільки на цій території. Після появи собаки в Європі в практику входить схрещування з пойнтерами та сетерами.
Активна безладна селекція практично привела до втрати породи. Для відновлення чисельності та збереження чистоти породи в 1928 році був прийнятий ряд заходів. Лише 8 років потому вдалося визначити стандарти за основними критеріями відбору. Ще через кілька років породу і зовсім оголосили національним надбанням Японії. До кінця ХХ століття сіба став особливо популярним за кордоном, а в 1992 році отримала визнання американських асоціацій AKC і UKC.
Зовнішній вигляд: зріст, вага, шерсть, забарвлення
Сіба — собака з міцним кістяком і пропорційно складеним тілом. Лапи у представників цієї породи середніх розмірів, а загострена морда з чорним кінчиком носа нагадує лисячу. Собака з широкими грудьми та прямою спиною. Завдяки спортивній конституції тіла сіба проявляє витривалість під час полювання.
Шерсть у представників породи дворівнева. Підшерсток — густий і м’який, а основний шар волосяного покриву – жорсткий. Забарвлення може бути яскравим рудим, чорним або червоним кунжутним, чорним з підпалинами світлих тонів. Кремові, білі або представники породи світлого забарвлення вважаються невідповідними для виставки.
Характер
Сіба — вихованець для досвідчених собаківників. Чотирилапий проявляє домінування. Не виключені спроби показати, хто в домі господар. Сіба відрізняється активністю, але при цьому легко уживеться в умовах мегаполісу. Головне — забезпечити тривалі прогулянки собаки з інтелектуальними та фізичними навантаженнями.
Сіба швидко прив’язується до господаря і членів його сім’ї. Не дуже добре представник породи ладнає з дітьми малого віку. Повідець — необхідний захід безпеки, адже мисливські інстинкти сіби сильніше отриманих навичок під час дресирування.
Догляд
Шерсть представників цієї породи необхідно регулярно вичісувати. Якщо собака спить з господарем в одному ліжку, його необхідно купати 1-2 рази в тиждень. Для нормального самопочуття вихованця вигулюйте його мінімум дві години щодня. Сібі потрібно вихлюпувати енергію, інакше він буде пакостити у будинку.
Оглядайте очі та вуха собаки. Їх необхідно регулярно очищати від забруднень, інакше є ризик розвитку інфекційних захворювань. Вчасно підстригайте кігті вихованця і стежте за станом зубів.
Дресирування
Сіба — упертий собака. Необхідно знайти особливий підхід до його навчання. Представники породи швидко засвоюють нові знання, але в стресовій ситуації повністю підвладні інстинктам. Необхідно довести віддачу команд до автоматизму.
Рання соціалізація — важливий етап навчання сіби. Чим раніше щеня подружиться з іншими тваринами, тим менше ймовірність конфліктних ситуацій в майбутньому. Представники цієї породи — горді створення. Не піднімайте руку і не підвищуйте голос на вихованця.
Поширені захворювання
Сіба — собака з міцним здоров’ям. Представники породи вважаються довгожителями. Поширені хвороби:
- дисплазія кульшового суглоба;
- вивих колінної чашечки;
- остеохондрит;
- укорочений хребет.
Сіба відрізняється міцним здоров’ям та імунітетом. Для уникнення вищеперелічених захворювань стежте за опорно-руховим апаратом вихованця і в разі чого звертайтеся до ветеринара.
Харчування
Харчування відіграє важливу роль у формуванні та підтримці організму чотирилапого в належному стані. Давайте сібі м’ясо, овочі та фрукти. Не забувайте про каші, рибні продукти та зелень. Молочні та кисломолочні страви допоможуть уникнути проблем з кістками. Придбайте спеціальний вітамінний комплекс, якщо не впевнені, що собака отримує достатню кількість мікроелементів. Якщо немає часу готувати натуральну їжу, купите готові кормові суміші.
