Історія походження
Схожі на сетер-гордона собаки з’явилися ще в Середньовіччі. Предками породи були ірландський сетер, бладхаунд, чорний лабрадор. В результаті їх схрещування в 1860 році остаточно сформувався сетер-гордон.
Своєю популярністю порода зобов’язана герцогу Гордону. Собаку ще називають шотландським сетером через країну походження. В середині XIX століття цей вид сетера потрапив в США, де в 1892 році його визнав Американський клуб собаківництва. Сучасна назва порода отримала тільки в 1924 році.
Зовнішній вигляд: зріст, вага, шерсть, забарвлення
Гордон вважається найсильнішим і найміцнішим серед сетерів. Це потужний собака, що володіє спортивною статурою. Груди вихованця широкі, неглибокі. Спина рівна, не довга. Шия потужна, голова велика, з широкою мордою. Очі темно-карі, великі. Вуха висячі, довгі.
Кінцівки гордона прямі та міцні, не довгі. Хвіст прямий, не підіймається вище спини. Шерсть довга, з очосами. Забарвлення чорне з червоними підпалинами.
Характер
Гордон сетер — енергійний собака, що володіє стриманим і врівноваженим характером. Це добрі й віддані вихованці. До хазяїна прив’язуються дуже швидко, служать йому вірою і правдою. Собаки цієї породи вимагають багато людської уваги, не виносять самотності. Сетери можуть ревнувати господаря до інших домашніх вихованців і навіть влаштовувати бійки. Тому найкраще заводити вихованця поодинці. До дітей шотландці відносяться з великим трепетом і ласкою, можуть буквально няньчитися з ними.
Через те, що сетер-гордон в першу чергу мисливський собака, надмірна впертість — одна з ключових рис його характеру. Намагатися змінити якусь звичку вихованця не має сенсу, тому важливо правильно виховувати цуценя з самого раннього віку.
Догляд
Оптимальним варіантом утримання волелюбного і рухомого сетера буде заміський будинок з великою ділянкою. Але тримати вихованця на прив’язі в вольєрі категорично заборонено. Квартира також занадто тісна для завзятого мисливця, який потребує постійної фізичної активності та простору.
Шерсть Гордона вимагає щоденного вичісування металевою щіткою. Вона покрита речовиною, яке відштовхує бруд. Тому купати вихованця варто не частіше, ніж раз на місяць. Слідкуйте за станом довгих, висячих вух собаки, проводите очищення від сірки та сміття.
Дресирування
Дресирування сетер-гордона вимагає наполегливості й терпіння. В цілому пес слухняний, але володіє впертим характером. Так що варто запастися чималим терпінням. З найпершого дня варто почати навчання базовим командам, поступово збільшуючи їх складність. Ні в якому разі не кричіть і не карайте собаку за помилки. Краще проявіть поблажливість і витримку, заохочуйте вихованця, і результат обов’язково буде позитивним.
Багато гуляйте і водіть собаку в ліс з раннього віку. Щоб сетер став справжнім мисливцем, йому потрібні особливі тренування. У цьому найкраще вам допоможуть спеціально навчені люди.
Поширені захворювання
Гордон сетер володіє міцним здоров’ям від природи. Собаки цієї породи схильні до таких захворювань:
- дисплазія кульшового суглоба;
- гіпотиріоз;
- прогресуюча атрофія сітківки;
- катаракта;
- перекручування шлунка.
Раз на рік водіть вихованця до ветеринара для повного обстеження, вчасно робіть щеплення. Особливу увагу приділяйте здоров’ю очей і вух. Запущена атрофія сітківки може призвести до часткової або повної сліпоти собаки.
Харчування
Здоров’я вашого улюбленця безпосередньо залежить від правильного харчування. Гордон їсть трохи та до ожиріння не схильний. Але скласти збалансований раціон — головне завдання господаря.
Деяким власникам більше до душі годувати собаку натуральною їжею. Решта віддають перевагу готовим сухим кормам, які мають ряд переваг. У них збалансований склад, до якого входять всі необхідні вітаміни й мінерали. Використання таких кормів економить час на приготування, і до того ж вони дуже корисні. Добова норма розраховується за зростом і вагою вихованця.
