Сенбернар

Якщо ви хочете мати відданого друга, який врятує вас від будь-якого лиха, тоді сенбернар — це безсумнівно той собака, який вам потрібен. Він відмінно впорається з роллю сторожа, помічника і просто вірного товариша в будь-який день і в будь-якій місцевості. Через свої розміри сенбернар буде відчувати себе комфортніше в будинку. Примітною рисою характеру є те, що порода дуже дбайливо ставиться до дітей.

Фото породи

Історія походження

Історія формування породи досить незвичайна. До нас дійшли кілька версій, які підтверджені історичними фактами того часу. Перша теорія зазначає, що назва породи, яка в прямому перекладі означає «собака святого Бернара», походить від ченця Бернара, який служив у монастирі у Швейцарських Альпах. Він заснував однойменний притулок для гостей, який розташувався на перевалі Великий Сен-Бернар на висоті близько 2472 метрів. До кінця XVII століття ця місцевість була однією з найбільш густонаселених на такій висоті. Вважається, що саме монахи цього притулку в 1670-му році дали кілька собак фермерам, звідки й почалося поширення породи. Друга версія така: сенбернар — це результат схрещування тибетських мастифів, які були привезені деякий час назад до Європи, і місцевих собак, що мешкали неподалік гір.

Цікавим є той факт, що ченці використовували сенбернарів як союзників при походах у долину. Саме тоді вони й зрозуміли, наскільки розвинений нюх у собак і як добре сенбернари пристосовані до жахливого холоду і снігу. Це був найнадійніший компаньйон, який без проблем міг знайти постраждалих і передчути майбутню лавину. З 1800 по 1812-й рік сенбернар на прізвисько Баррі (також називали: «Баррі-рятувальник», звідси ще одна можлива назва породи) зміг врятувати близько 40 людей з-під завалів снігу. Був випадок, коли Баррі знайшов під снігом зовсім маленьку дитину і проніс її понад 5 км до монастиря. Настільки собаки породи добродушні й відважні, коли справа стосується порятунку людини.

Офіційна назва породи була прийнята в 1880 році. Популярність породи зросла в 1887 році, тоді й був створений перший клуб сенбернарів. У 1960 році сенбернар став однією з найпопулярніших собак у США, де породу використовували в якості сторожових і супутніх собак. А деяких сенбернарів навіть нагороджували медалями «за відвагу» через успішне завершення операцій по порятунку людей.

Зовнішній вигляд

Сенбернар буквально зачаровує своєю зовнішністю. Це красивий, гігантський собака з добрим серцем і впевненим поглядом. Голова велика. Опуклий лоб, який трохи покритий зморшками. Верхні губи обвисають. Потужна і сильна шия. Вуха середні, висячі. Шерсть може бути довга або коротка з густим підшерстям (темна «маска» на морді та перевага білого кольору в загальному забарвленні). Довгий хвіст, розширений біля основи.

Характер

Якщо ви хочете мати відданого друга, який врятує вас від будь-якого лиха, тоді сенбернар — це безсумнівно той собака, який вам потрібен. Він відмінно впорається з роллю сторожа, помічника і просто вірного товариша в будь-який день і в будь-якій місцевості.

Через свої розміри сенбернар буде відчувати себе комфортніше в будинку. Примітною рисою характеру є те, що порода дуже дбайливо ставиться до дітей. Поводитиметься спокійно та оберігатиме дитину від всього і всіх. До інших тварин ставиться нейтрально, єдине, потрібно стежити за реакцією на собак маленьких порід, адже сенбернар габаритний пес. Сенбернар виправдовує назву «священного собаки», адже він стане душею будь-якої сім’ї.

Догляд

Як згадувалося раніше, сенбернар — не найкращий варіант собаки для утримання у квартирі. Собаці необхідна велика територія. Внаслідок товстої шкури та важкої шерсті буде чудово переживати холод, але також через це буде страждати від спеки. Шерсть податлива, що не сплутується в ковтуни, вичісувати її бажано 1-2 рази на тиждень. Вразливим місцем є очі собаки — у сенбернарів розвинені хвороби та інфекції очей. Оглядайте очі щодня. Регулярно очищуйте вуха. Щотижневі водні процедури не потрібні, вони будуть шкідливо впливати на шерсть, купайте за необхідністю.

Дресирування

Сенбернар відрізняється прекрасним самовладанням. Це дуже слухняний і врівноважений собака, який буде намагатися догодити своєму господареві. Через своє добре серце і м’який темперамент, сенбернар буде працювати для вас і радувати своїми результатами. Дресирування починайте в ранньому віці, майте терпіння і не вимагайте всього та відразу. Налагодіть «контакт» та довіру між вами і собака буде відчувати себе спокійно. Намагайтесь не нервувати, не кричіть, а навпаки підбадьорюйте вихованця в разі маленьких невдач і звичайно не забувайте хвалити за кожен успіх.

Поширені захворювання

Попри міцний імунітет, порода має схильність до деяких хвороб:

• проблеми зі шлунком, заворот і здуття шлунка (виникають в разі неправильно підібраного раціону);
• запальні процеси очей (катаракта, вишневе око, виворіт\заворіт повік);
• епілепсія;
• глухота;
• захворювання суглобів.

Харчування

До їжі сенбернари невибагливі, проте схильні до зайвої ваги, тому перегодовувати свого улюбленця не варто. Підберіть здорове, повноцінне харчування, де буде всього в міру. Запам’ятайте, що годування цуценя і дорослого собаки відрізняється. Цуценя треба годувати приблизно 6 разів маленькими порціями. Дорослому досить 2 стандартних порцій в день. Дорослому собаці необхідно як мінімум пів кілограма чистого м’яса в день. А також крупи та овочі. Якщо говорити про корм, то тут краще порадитися з досвідченими господарями, які допоможуть вам із вибором. Сухого корму на добу потрібно буде близько 1 кг.