Історія походження
Румунська карпатська вівчарка родом з гір Румунії. Вона виведена для вівчарської роботи – захисту стада від великих диких тварин. Існує версія, що далекий родич цієї собаки – вовк.
Порода вважається досягненням румунів і в країні собаку дуже цінують і широко використовують. Вважають також, що румунська вівчарка здатна самостійно протистояти навіть ведмедю. У світі зустрічається нечасто. Основною країною, де проживають собаки є Румунія.
У 1934 році Національний інститут вперше визнав породу, а в 2005 році порода була визнана Міжнародною асоціацією кінологів.
Зовнішній вигляд: зріст, вага, шерсть, забарвлення
У собак є статевий диморфізм: самці значно більші, ніж самки. Ріст у самців – 65-73 см, а у самок – 59-67 см. Вага коливається від 35 до 70 кг. Головне, щоб на вигляд собака не здавався грубим, тому вага залежить від росту.
Шерсть у вихованців густа, груба і дуже тепла. Також є густий підшерсток. На голові і на передній частині лап шерсть коротша. На шиї і хвості шерсть густа і довга.
Забарвлення буває різне, головне щоб воно поєднувалося з білим основним кольором.
Морда собак нагадує вовчу, звідси й теорія про їх спорідненість. Незважаючи на великі розміри, вагу і силу, походка у румунської карпатської вівчарки дуже граційна і витончена.
Характер
Собаки мають дуже добру, миттєву реакцію, що дозволяє їм швидко орієнтуватися, захищати свій дім і господаря. Вони недовірливі до по сторонніх, злі, можуть багато гавкати, атакувати чужих людей, які можуть завдати шкоди. Тому вважаються одними з найкращих охоронців.
Але злість і агресія проявляються лише до незнайомих. Якщо живете разом зі собакою, то можете не хвилюватися, бо вона любить дітей і готова з ними бавитися и захищати їх.
Вихованець з раннього дитинства потребує авторитету. Якщо у вас сильний характер і ви готові не тільки підпорядкувати собі цього великого пса, а й виховувати, можете не турбуватися про труднощі. Хоча це порода доволі впертих і гордих собак.
Цей собака слухається лише одного господаря. Він не переносить обмежень в свободі переміщення, тому йому буде важко жити в квартирі. Дуже активні і потребують фізичних навантажень.
Догляд
Найкращим місцем для проживання карпатської вівчарки буде заміський дім з вільною територією навколо. Для квартири заводити не варто, так як собаці потрібно багато простору для життя.
Потрібно регулярно гуляти з улюбленцем і давати багато фізичних навантажень. При можливості, якщо є доступ до великих безлюдних територій, то випускати бігати без повідка.
Шерсть потребує розчісування спеціальною щіткою 1-2 рази в тиждень. Коли наступає етап линяння, чесати треба твердою щіткою. Купати раз в три місяці або ж залежно від забруднень. Регулярно треба перевіряти на бруд місце між пальцями. Очі протирати спеціальним засобом, порадившись з ветеринаром.
Систематично підстригати кігті і мити вуха.
Дресирування
Для того, щоб добре навчити вихованця, треба запастись терпінням і бажано звернутись за допомогою до спеціалісті. Вівчарка може виконувати багато команд, які стосуються караулу, але навчити цьому може лише професіонал.
Собака буде слухатися і виконувати команди тільки якщо ви є для нього авторитетом і лідером. Інакше у них починає проявлятися незалежність і мисливські інстинкти.
В першу чергу варто навчити собаку не атакувати без сигналу господаря. Порода доволі агресивна і без потрібного навчання може проявляти багато злості до людей.
Поширені захворювання
Румунська карпатська вівчарка витривала до будь-яких погодних умов, має міцне здоров’я і сильний імунітет. Старайтесь регулярно проводити вакцинацію від різних паразитів і робити прививки.
У собак дуже довга шерсть і в ній часто можуть ховатися кліщі, тому рекомендується обробляти вихованців спеціальними засобами.
Харчування
Годувати рекомендується спеціальним кормом двічі на день в забезпечити собаці постійний доступ до води. Частина раціону має складатися з м’яса. Для різноманітності можна давати крупи.
