Ротвейлер

Порода прославилася в основному завдяки великому бажанню бути корисним в роботі, а також бажанням допомогти господареві. Не дарма ротвейлерів ще називали «собакою одного господаря», адже вони дуже прив’язані до людини. Ротвейлер безперечно неоднозначний собака, який поєднує в собі різні риси характеру: це і дуже небезпечний супротивник, захисник і охоронець, але одночасно з тим і ласкавий, вірний друг.

Фото породи

Історія походження

Згідно з відомою легендою, могутні собаки ротвейлери починають свою історію ще з середини XVIII століття. Порода описується і згадується в легенді в місті Ротвайль («das Rote Wil»), як учасник Семирічної війни, і вірний помічник людини. Пізніше, в середині XIX століття, коли набули популярності залізниці та в перегоні худоби вже не було такої потреби, у Німеччині залишився всього один представник породи. Тоді досить поширеною була інша назва: «собака м’ясника». Саме через те, що ротвейлери використовувалися як помічники м’ясників в господарстві та на фермі. Що цікаво, ротвейлер мали попит у торговців, які запрягали собак у візки, де зберігалися туші тварин. Всі вторговані гроші вони зберігали прямо на шиї у вихованця, знаючи про відданість тварини.

Також, якщо вірити деяким фактам того часу, прабатьками породи є римські бійцівські собаки. Їм давали завдання, де було потрібно супроводити худобу, якомога ближче до місць бойових дій. Це робили для воїнів, які таким чином отримували свою майбутню їжу. Собаки були вивчені настільки добре, що будь-який ворог, який зустрічався їм, залишався переможеним.

На території Німеччини римських собак схрещували з місцевими. Цілком можливо, що в розвитку та формуванні породи брали участь також породи бернський зенненхунд і ентлебухер. У 1881-му році на виставці собак у Хайльбронні був представлений лише один ротвейлер. Ситуація стала значно краще тільки в 1901-му році, коли був написаний перший стандарт породи та створений перший клуб ротвейлерів і леонбергерів. В Америці ротвейлера вперше побачили в 1931-му році, а свою популярність в США порода здобула наприкінці ХХ століття.

Зовнішній вигляд

Ротвейлер — неймовірно спритний та надійний собака. Виглядає досі компактно, але водночас потужно. Мускулатура і корпус збалансований. Голова середнього розміру, широка; лінії чола та морди в профіль майже паралельні. Очі середні, мигдалеподібної форми з дуже уважним поглядом. Вуха трикутної форми, висячі. Шия і груди широкі. Живіт підтягнутий. Добре поставлені лапи. Шерсть коротка і пряма (з підшерстям), забарвлення: чорне з добре окресленим підпалом соковитого червоно-коричневого кольору (на щоках, морді, нижній частині шиї, грудях і кінцівках, а також над очима і біля основи хвоста). Хвіст поставлений високо, висячий.

Характер

Порода прославилася в основному завдяки великому бажанню бути корисним в роботі, а також бажанням допомогти господареві. Не дарма ротвейлерів ще називали «собакою одного господаря», адже вони дуже прив’язані до людини. Ротвейлер безперечно неоднозначний собака, який поєднує в собі різні риси характеру: це і дуже небезпечний супротивник, захисник і охоронець, але одночасно з тим і ласкавий, вірний друг. З таким вихованцем ви будете під надійним захистом.

До інших тварин ставиться спокійно. Будьте впевненими й проявіть себе як «лідер зграї», тоді з вихованням не буде ніяких проблем.

Ротвейлер підійде як для утримання у своєму будинку, так і у квартирі. Пріоритетним, звичайно, буде будинок. Там собаці буде комфортніше, він все ж чималеньких розмірів.

Догляд

Догляд за ротвейлером зовсім нескладний. Через свою коротку шерсть проблем із купанням і вичісуванням не виникне: купайте з певною необхідністю, а вичісувати можна 1 раз на тиждень. Линяння приходиться двічі на рік, отже незручностей не буде. Вуха та очі оглядайте близько 3-х разів на тиждень, не забувайте також їх очищати. Кігті рекомендується підстригати 1-2 рази на місяць. Ротвейлери дуже люблять активні, довгі прогулянки, тому приділіть цьому достатньо часу та уваги.

Дресирування

Вам варто звернути увагу на те, що у ротвейлера вольовий, домінуючий характер. Тому виховання, дресирування і соціалізацію потрібно починати з раннього віку. Покажіть твердість характеру, але не занадто. Не принижуйте, не ображайте, не піднімайте руку на вихованця, щоб це не позначилося на його психічному здоров’ї. Часто цю породу бояться заводити через його «вроджену агресію». Але якщо у вас буде адекватний підхід до навчання, то собака буде мудрим, слухняним і ніколи не нападе на вас. Завдяки розвиненому інтелекту і прекрасній пам’яті, ротвейлер швидко освоїться і запам’ятає все, що ви від нього вимагаєте.

Поширені захворювання

Попри твердий характер, енергійність і міцний імунітет, ротвейлери все ж мають схильність до деяких хвороб:

• дисплазії тазостегнового та ліктьового суглоба;
• гіпотеріоз;
• алергія;
• здуття і заворот шлунку;
• серцево-судинні патології (часто це стеноз аорти);
• пухлинні хвороби (остеосаркома);
• інфекції очей (катаракта, атрофія сітківки).

Харчування

Собака в їжі невибагливий, проте краще підібрати збалансований раціон, адже ротвейлери схильні до зайвої ваги. Комбінуйте субпродукти, м’ясо та крупи. Також не забувайте про комплекс вітамінів, які необхідні для формування здорового кістяка.