Португальський Поденгу

Португальський Поденгу

Португальський гончак вражає своєю швидкістю та витривалістю навіть найдосвідченіших власників. Це дуже активний собака, який потребує такого ж активного господаря. Для поденгу різного розміру характерні й різні якості характеру. Наприклад, малий поденгу — більш ласкавий і добре ладнає з дітьми, тому їх часто пристосовують для квартирного життя. Вони також популярні серед кінологів і з успіхом використовуються в таких видах спортивного дресирування, як дог-фрісбі, аджиліті, трекінг тощо. Середній та великий поденгу сильніше наділені мисливськими інстинктами, в минулому їх частіше використовували для полювання на більш велику худобу.

Інформація про породу

Інша назваПортугальський кролячий собака, португальський гончак, поденгу португез
ПоходженняПортугалія
Зріст20-70 см
Вага4-30 кг
ШерстьКоротка й жорстка
ЗабарвленняЖовте та палеве, від світлих до дуже темних тонів, з білими мітками або без них; або білий з плямами цих же кольорів
Тривалість життя12-17 років
Класифікація МКФШпіци та примітивні
ГрупаСобаки для охорони, мисливські собаки
ВартістьВід $1600

Фото породи

Історія походження

Історія формування породи починається багато століть назад. Основною версією походження породи є те, що поденгу були завезені ще в античні часи на Піренейський півострів римлянами та фінікійцями. Також під час розкопок було знайдено велику кількість фігурок і монет із зображенням португальського поденгу. Найближчим родичем португальського гончака є поденко ібіценко. Вони схожі не тільки зовнішністю, але і приблизно однаковим часом походження.

Назва породи в дослівному перекладі з португальської мови означає — «мисливський португальський собака». Таку назву серед місцевих жителів собака отримав зовсім не дарма. У XV столітті поденгу використовували для вилову щурів на португальських кораблях у тривалих подорожах. А на суші поденгу були вірними помічниками в полюванні за кроликами, кабанами та навіть оленями.

У 1902-му році поденгу представили на першій виставці, яка проходила в Португалії. У 1954-му році породу офіційно визнали Міжнародною кінологічною федерацією. Тільки у 1978-му році в стандарт породи включили жорсткошерстий різновид поденгу. Найпопулярнішим видом в Португалії вважається поденгу середнього розміру, а за межами країни полюбляють більше малого поденгу.

Зовнішній вигляд

Португальський мисливський собака відрізняється гармонійною статурою та разом із тим досить розвиненою мускулатурою. Формат собаки майже квадратний. Також найголовнішою особливістю породи вважаються кілька різновидів їх розміру:

  • малі: зріст 20-30 см, вага 4-6 кг;
  • середні: зріст 40-54 см, вага 16-20 кг;
  • великі: зріст 55-70 см, вага 20-30 кг.

Плоский череп, собака має майже прямий вигляд збоку. Клиноподібна голова, що нагадує за формою чотиригранну піраміду. Морда коротша за череп, широка біля основи. Помірно виступаючі вилиці. Стоячі прямі вуха трикутної форми, дуже рухливі, злегка нахилені вперед. Довга шия. Хвіст середньої довжини, посаджений високо, звужується на кінці. У спокійному стані опущений між задніми лапами, а в стані збудження стає горизонтально в форму серпа.

Шерсть поденгу буває двох видів: короткошерстий і жорсткошерстий, в обох випадках шерсть за текстурою середньої товщини, без підшерстя. У малого поденгу допустиме забарвлення коричневого та чорного кольору з білими плямами або без них.

Характер

Португальський гончак вражає своєю швидкістю та витривалістю навіть найдосвідченіших власників. Це дуже активний собака, який потребує такого ж активного господаря. Для поденгу різного розміру характерні й різні якості характеру. Наприклад, малий поденгу — більш ласкавий і добре ладнає з дітьми, тому їх часто пристосовують для квартирного життя. Вони також популярні серед кінологів і з успіхом використовуються в таких видах спортивного дресирування, як дог-фрісбі, аджиліті, трекінг тощо. Середній та великий поденгу сильніше наділені мисливськими інстинктами, в минулому їх частіше використовували для полювання на більш велику худобу. Вони вивчені виловлювати худобу за допомогою нюху, йти по сліду, ретельно гавкаючи на здобич.

До незнайомців і сторонніх людей поденгу ставляться з побоюванням та недовірою. Тому добре впораються з функціями сторожового собаки. До інших тварин ставлення спокійне і доброзичливе, проте дрібних тварин можуть сприймати як здобич, за цим варто уважніше простежити й соціалізувати вихованця з раннього віку.

Догляд

Догляд за португальським гончаком зовсім нескладний. Рекомендовані тривалі прогулянки з певними фізичними навантаженнями. Ви можете брати свого вихованця з собою на ранкові або вечірні прогулянки. Поденгу буде щасливий провести з вами час, при цьому трохи побігати та пограти. Регулярно вичісуйте шерсть спеціальною щіткою, купайте в міру забруднення. Линяння зазвичай сезонне й слабке. Дотримуйтесь основних гігієнічних процедур: перевіряйте стан очей і вух, очищуйте їх кілька разів на тиждень. Кігті підстригайте два рази на місяць. Жорсткошерстих поденгу рекомендують триммінгувати раз в кілька місяців.

Дресирування

Виховання португальського поденгу починайте з двох-трьох місяців життя. Поденгу — це той собака, який має схильність до дресирування і без проблем запам’ятає всі команди та доручення. Вони спритні та рухливі, вміють слухати та завжди чують господаря. Не належать до собак, які без особливого приводу ображаються на свого власника. Вони розважливі та мають досить стійку психіку. Навіть якщо ви не зовсім досвідчений господар і ніколи не мали справ із вихованням собак, то все одно зможете впоратися з дресируванням португальського гончака.

Поширені захворювання

Більшість собак породи мають міцний імунітет та відносяться до однієї з найбільш здорових порід. Найчастіше хворіють тільки в старості та є довгожителями. Однак є деякі хвороби, які характерні для поденгу:

  • глухота;
  • різні шкірні інфекції і дерматит;
  • дисплазія тазостегнового суглоба;
  • гіпотеріоз;
  • хвороба Пертеса (захворювання стегнової кістки).

Харчування

Харчування португальського поденгу має бути різноманітне і збалансоване. Важливо підібрати такий раціон, який буде сприяти нормальному розвитку вихованця. Слідкуйте за тим, щоб в раціоні вихованця містилася достатня кількість калорій і оптимальне співвідношення білків, жирів і вуглеводів. Також обов’язкові сезонні вітамінні добавки.