Підгалянська Вівчарка

Собака спокійний, врівноважений, самостійний, з високим інтелектом. Вміє сам приймати рішення. Чесно виконує свій обов’язок, вірний своєму господарю і рідко коли потребує додаткових тренувань, оскільки добре розуміє всі команди. Небезпечні до незнайомців, бо насторожено ставляться до чужих людей і завжди захищають свою територію.

Фото породи

Історія походження

Підгалянська вівчарка родом з польських гір (Високі Татри), де вона спершу займалась тим, що пасла велику рогату худобу та овець, виконувала функції вівчарів. Завдяки своїм великим розмірам вони легко могли налякати вовків і захистити своє стадо. Після Другої світової війни вчені почали цілеспрямовано розводити породу.

Зараз, після довгих років, підгалянська вівчарка використовується для охорони, перевезення, захисту. Популярна не лише у себе на батьківщині — в Польщі, а й у містах США, Канади та в європейських країнах.

Зовнішній вигляд

Підгалянська вівчарка дуже красива, білосніжна і гармонійна. Пропорційні частини тіла роблять її дуже благородною і сильною. Тілобудова міцна.

Шерсть складається з двох шарів: ніжного підшерстка і жорсткої шерсті середньої довжини, яка може бути як прямою, так і хвилястою. На шиї та грудях шерсть трохи довша.

Забарвлення може бути як ідеально біле, так і світло-кремове. Висота різниться в залежності від статі. Самці мають близько 65-70 см, самки — 60-65 см. Вага також відрізняється: у самців — 55-70 кг, самок — 45-55 кг.

Характер

Собака спокійний, врівноважений, самостійний, з високим інтелектом. Вміє сам приймати рішення. Чесно виконує свій обов’язок, вірний своєму господарю і рідко коли потребує додаткових тренувань, оскільки добре розуміє всі команди.

Небезпечні до незнайомців, бо насторожено ставляться до чужих людей і завжди захищають свою територію. Швидко звикають до всіх членів сім’ї, люблять дітей і готові з ними постійно бавитися і їх захищати.

Рідко гавкають на чужих, частіше просто попереджають злісним гарчанням. Польська підгалянська вівчарка має потребу в добродушній атмосфері, спокої та хорошій сім’ї. Темперамент у собаки спокійний, розумний і вона завжди в стані бойової готовності.

Догляд

Підгалянська вівчарка потребує постійного руху. Вона звикла до свободи на великій території, тому з нею потрібно часто гуляти. Жити у квартирі їй буде дуже тісно, найкраще — у будинок, де вона зможе багато часу проводити на вулиці або ж у вольєрі. Активні прогулянки та навчання дуже важливі для підгалянської вівчарки.

Шерсть собаки потрібно вичісувати двічі на тиждень, коли процес линяння — тоді двічі на день. Білий колір собаки може налякати господарів перспективою частого купання, однак, насправді це не так. Шерсть підгалянської вівчарки очищується сама, тому купати їх потрібно не частіше 4-7 разів на рік.

Дресирування

Собаки не потребують додаткового вивчення команд для охорони, тому що ці якості у них є з народження. Для того, щоб навчити вівчарку, потрібно мати з нею теплі і дружні стосунки, побудовані на довірі. У них добре розвинена інтуїція і вони самі багато чого розуміють, а передусім — як захистити своє господарство.

Дресирувати потрібно поступово і терпеливо. Не забувати, що багато що залежить від незалежності цих вихованців. Дресирування має проходити винятково в теплій, привітній атмосфері. Також можна використовувати під час навчання ігри й урізноманітнювати методи навчання.

Поширені захворювання

Здоров’я та імунітет у підгалянської вівчарки сильні від природи. При хороших умовах і систематичній перевірці стану здоров’я вихованці рідко хворіють. Та все ж потрібно перевіряти їх на дисплазію суглобів і мінімум раз на рік робити вакцину і перевіряти на наявність глистів і бліх.

Харчування

Потрібно підібрати збалансований раціон харчування. Основою має бути м’ясо. Яйця, риба мають бути варені або приготовані, але не сирі. Можна додавати овочі, каші, кисломолочні продукти. Найкраще годувати двічі на день — зранку та ввечері. Не давати тварині солодкого, солоного, жирного, гострого і не перегодовувати.