Історія походження
Порода виникла у Франції в XVIII столітті. Результатом програми розведення став собака з гострим нюхом і завзятістю, якого називають овернський бракк. Це був і залишається відносно повільний мисливець, від якого очікувалося, що він буде працювати в тісній співпраці зі своїм господарем.
Овернський бракк — це універсальний собака, здатний відстежувати й полювати на дичину. Він може виконувати ролі двох або трьох інших, більш спеціалізованих порід, одночасно.
Під час Другої світової війни переважна більшість собак були кинуті або вбиті їх власниками, у яких не було ресурсів, щоб прогодувати їх. Судячи із записів, що зберігаються істориками породи, тільки близько 25 представників пережили війну, і саме з цього крихітного генофонду був відроджений сучасний овернський бракк. Хоча сьогодні ця порода залишається рідкою, вона більше не знаходиться під загрозою зникнення.
Зовнішній вигляд: зріст, вага, шерсть, забарвлення
У овернського бракка сильний, але водночас благородний зовнішній вигляд з великою симетрією пропорцій. У нього прямолінійна статура, довжина спини дорівнює довжині передніх кінцівок. Верхні губи добре розвинені й перекривають нижню щелепу, а також підкреслюють квадратну форму морди. Ніс чорний, з великими відкритими ніздрями, а очі овальної форми темно-горіхового відтінку. Вуха посаджені досить високо і далеко позаду черепа.
Шия відносно довга, приблизно дорівнює довжині голови. Спина сильна і рівна, груди випуклі, міцний живіт підтягнутий, з невеликими западинами з боків. Хвіст високо посаджений і тримається горизонтально.
Сильні, прямі кінцівки надають ході овернського бракка легкість і витонченість. Шерсть коротка і блискуча, м’якша, ніж у багатьох інших гончих. Його забарвлення — це суміш чорних і білих відмітин, з чорними плямами по всій поверхні, які створюють ілюзію синього відтінку. Ідеальний зріст для самців і самок становить 57-63 см і 53-59 см відповідно. Обидві статі важать в діапазоні від 22 до 28 кг.
Характер
Хоча переважну більшість собак цієї породи тримають як робочих собак, вони прекрасно інтегруються в сімейне життя. Це виключно ласкаві собаки, які обожнюють дітей, дуже ніжні й терплячі з ними. Порода також дуже розумна і може вправно адаптувати свою поведінку в залежності від робочої або сімейного середовища.
Він дуже добре ладнає з іншими собаками й вважається більш щасливим, коли живе в компанії з іншим собакою. Його грайливі манери й товариськість означають, що він не може служити як сторожовий пес; хоча він може підняти тривогу, почувши щось дивне. Він абсолютно не агресивний і не буде намагатися захистити свою територію від зловмисників.
Догляд
Коротка шерсть вимагає дуже невеликого догляду. Чистки один раз в тиждень буде досить, щоб підтримувати її в хорошому стані. Міцні нігті овернського бракка потрібно буде підстригати кожні 6-8 тижнів машинкою для стрижки, а вуха потрібно буде чистити приблизно раз у два тижні, щоб запобігти скупченню сірки.
Дресирування
Овернський бракк буде інстинктивно розуміти бажання свого власника і реагувати відповідним чином. Це видно по його здатності до навчання, прагнення подобатися та з інтелекту. З таким вихованцем приємно працювати.
Ті, хто хоче віддати свого собаку в собачий спорт, повинні знати, що, хоча він і є здатним мисливцем в полі, його повільний темп не дозволить досягти успіху в змаганнях. Однак, він напевно отримає задоволення від участі в домашніх випробуваннях свого власника. Це робоча порода дуже витривала, тому її слід тренувати якнайчастіше. Бажано тримати такого собаку не в маленькій міській квартирі, а в заміському будинку з доступів у двір.
Поширені захворювання
На жаль, даних про здоров’я цієї породи небагато. Відомо, що найчастіше занепокоєння власників викликають такі захворювання:
- стеноз аорти;
- дисплазія тазостегнового суглоба;
- вивих коліна;
- прогресуюча атрофія сітківки.
Харчування
Овернський бракк має середній ризик ожиріння. Щоб собака був щасливим і здоровим, потрібно годувати його якісним сухим кормом і разом вести активний спосіб життя. Потрібно знайти золоту середину між активністю собаки й кількістю прийомів їжі. Якщо помічено будь-яка зміна ваги, потрібно проконсультуватися з ветеринаром, скласти план харчування, і регулярно вимірювати вагу вашого собаки.
