Історія походження
Бультер’єр був створений як бойовий собака в 1830-х роках шляхом схрещування бульдогів з нині вимерлими англійськими тер’єрами. Незабаром після цього заводчики почали роботу над мініатюрною версією, яку можна було б використовувати як наземних щуроловів. На відміну від тер’єрів, які зариваються в землю в пошуках здобичі. Результатом дуже довгих випробувань стали Mini Bulls. Сьогоднішні міні — собаки-компаньйони, але щурячий інстинкт і захисна риса характеру залишаються пам’ятними подарунками багатьох років становлення породи.
Зовнішній вигляд: зріст, вага, шерсть, забарвлення
Мініатюрні бультер’єри — м’язисті та для свого розміру досить сильні. Їх фірмовий знак — велика голова у формі яйця з темними трикутними очима, які пустотливо мерехтять. Породи бультер’єрів неможливо сплутати ні з якими іншими.
Ріст самця в холці досягає 33 сантиметрів, а самка — 28 см. Дорослі мініатюрні бультер’єри важать 12 кг, самки ж — до 11 кг. Шерсть у породи коротка. Кольори абсолютно різні: починаючи від білого і цегляного, закінчуючи тигровим.
Характер
Мініатюрний бультер’єр грайливий, живий і комічний. Цей собака відданий своїй сім’ї та приязний до незнайомців. Мініатюрний бультер’єр — толерантний і грайливий компаньйон для дитини.
Ця порода знаходить гумор у всьому, особливо в зусиллях господаря під час дресирування. Якщо навчання перетворюється в гру, результати вражають; інакше міні-бультер’єр завжди перемагатиме в битві сили волі!
Догляд
Мініатюрний бультер’єр не вимагає особливого догляду, крім звичайних ванн і щотижневого огляду. Міцні, швидкорослі нігті цієї породи слід регулярно підстригати за допомогою кусачки або точильного верстата, щоб уникнути розшаровування і розтріскування врослого нігтя. Їхні вуха слід регулярно перевіряти, щоб уникнути скупчення воску і сміття, які можуть привести до інфекції. Зуби слід регулярно чистити спеціальною щіткою.
Дресирування
Типові тер’єри, вимагають дресирувальника з твердою рукою і м’яким голосом, а також великого терпіння і відмінного почуття гумору. Собаки цієї породи дуже розумні, цікаві та незалежні, хоча їм подобається догоджати членам родини, коли вони знають, чого хоче господар. Багато власників Mini Bulls пропонують тренування з клікером. Який би метод власники не використали, вони повинні зберігати позитивний тон і робити тренування легкими та захопливими, щоб утримувати увагу тварини. Рання соціалізація — необхідність для мініатюрного бультер’єра.
Поширені захворювання
У мініатюрного бультер’єра є схильність до деяких захворювань, а саме:
- глухота;
- проблеми зі шкірою — часта проблема породи;
- проблеми з нирками та серцем.
Харчування
Мініатюрний бультер’єр повинен добре себе почувати. Правильне харчування сприяє цьому. Будь-яка дієта повинна відповідати віку собаки (щеня, дорослий чи літній). Найкраще підійде збалансований сухий корм. У собаки повинен бути постійний доступ до чистої, питної води.
